Іоланта Голомедова: «Найважливіші стосунки у вашому житті - з собою»

Сьогодні дедалі більше жінок прагнуть не просто досягати цілей, а й зрозуміти себе, віднайти внутрішню опору та навчитися жити у злагоді зі своїми справжніми бажаннями. Саме про це ми говорили з героїнею нашої обкладинки - трансформаційним коучем Іолантою Голомедовою, яка вже багато років допомагає людям проходити шлях внутрішніх змін, повертати собі авторство власного життя та відкривати нові можливості для реалізації.

У новому інтерв’ю ми торкнулися тем, які сьогодні хвилюють чи не кожну жінку: пошуку себе, любові до себе, внутрішнього критика, особистих кордонів, фінансової реалізації, створення власної реальності та сміливості обирати себе попри страхи й сумніви.

Іоланта Голомедова відверто розповіла про власний шлях трансформації, момент, коли зрозуміла, що більше не хоче жити за чужими сценаріями, а також поділилася поглядом на те, чому справжні зміни починаються не із зовнішніх обставин, а з внутрішнього рішення людини.

«Створення власної реальності починається не тоді, коли змінюється світ навколо нас, а тоді, коли змінюється людина, яка дивиться на цей світ», - переконана героїня журналу BOMOND VIP fashion.

Пані Іоланто, мені надзвичайно імпонує ваша позиція про те, що найстрашніше - це прожити не своє життя і постійно відкладати його на потім. Втім, я розумію, що подібний світогляд зазвичай формується через власну внутрішню трансформацію. Розкажіть, будь ласка, яким був початок вашої особистої історії до амплуа експерта трансформації мислення?

Для мене дійсно дуже важливо жити своїм життям у моменті «тут і зараз». І я вчуся цьому щодня, кожної миті, усією своєю душею: не просто жити, а жити через себе, свої емоції, почуття.

Будь-які емоції, усе, що приходить у моє життя ззовні, усе те, що я створюю сама, - відчути.

І, звичайно, я прийшла до цього не вчора. У моєму житті були ситуації, які я сама створила, і саме вони привели мене до цих усвідомлень та змін.

Як жінка, я проживаю своє найкраще життя тут, на землі. У мене щасливий союз із коханим чоловіком. Ми разом із 15 років, і це вже 35 років мого життя в любові. Я дуже щаслива жінка. Адже мене люблять, і я люблю.

У мене двоє дорослих дітей - донька і син, а також двоє прекрасних онуків. Я займаюся улюбленою справою і роблю це з величезною любов’ю до світу та людей. Але насамперед я роблю це з любові до себе.

І якщо мене запитають, чи я щаслива людина, то, в якому б емоційному стані я не була, я завжди скажу: «Так!»

Тому що я щиро переконана: усе у своєму житті ми створюємо самі. А значить, будь-яку ситуацію і будь-який стан створила я. І я та жінка, яка ніколи не шкодує про те, що відбувається в її житті.

Так було не завжди. Спочатку був досвід, а потім прийшли знання про те, що все може бути по-іншому і саме ти обираєш, як буде.

До 36 років я була щасливою, розумною і красивою жінкою, дружиною та мамою. Займаючись лише дітьми, побутом, своїм тілом і зовнішністю, ні в чому не потребуючи, я жила своїм життям і у вільний час читала стоси книг із психології, саморозвитку та стосунків.

Я завжди прагнула самореалізації та успіху. Хотіла реалізувати свій потенціал, адже завжди відчувала, що можу більше. Завжди знала, що здатна на набагато більше.

Я хотіла масштабу для своєї особистості, але чоловік був проти моєї реалізації, не хотів, щоб я працювала. І я потихеньку втрачала себе у стосунках. З часом дійшла до того, що мені здалося: ще трохи - і я забуду, хто я і як мене звати.

Попри все, я завжди виглядала ефектно й користувалася неймовірною популярністю в будь-якій компанії, куди б ми не потрапили з чоловіком. Моя енергія заповнювала весь простір. Здається, якби я опинилася навіть на Місяці, усе одно привертала б увагу. Від мене завжди можна було зарядитися, як від підстанції. (з посмішкою на обличчі розповідає пані Іоланта)

І весь цей потенціал тихо тлів у мені, мов догоряюча свічка… І в якийсь момент мені стало страшно.

Я задумалася: а що, якщо я помру? Хто заплаче? Мої рідні, мої діти, друзі… І все? А що я зробила для світу? Що віддала йому? Кому допомогла? Кого підтримала? Що такого зробила за це життя, що плакатимуть і сумуватимуть лише близькі люди?

Саме тоді до мене прийшло усвідомлення: я хочу бути корисною цьому світу. Я хочу принести людям максимум користі через свої знання та свій потенціал.

І я почала діяти, докорінно змінивши своє життя.

Особливої поваги заслуговує те, що у своїй діяльності ви створюєте Простір Живої Жінки …тієї, яка дозволяє собі бути справжньою. Пропоную уявити, що ви, як художниця, мали б написати картину - портрет цієї живої жінки. Яким був би цей образ? Які риси сучасної жінки стали б головними в цьому портреті?

Це мені дуже-дуже відгукується.

Це саме те, що я транслюю жінкам у світ.

І найголовніше - всі жінки у світі прекрасні. З кожною з нас усе гаразд, і всього в кожній із нас достатньо. Ми, наші душі, прийшли сюди, на землю, щоб прожити це прекрасне, найкраще життя. Я вважаю, що для цього в нас уже є все всередині. І наше завдання - лише згадати: «Для чого ще я тут?»

Для мене важливо бути чесною із собою і зі світом. Саме з цієї цінності я живу і саме її несу у світ. Так само важливо не зраджувати себе і свої бажання. Йти життям з любов’ю і створювати все з любові.

У нас достатньо всього: світла, любові, щастя, добра, натхнення, яскравих фарб і краси. А найголовніше - проявлятися, ділитися любов’ю від надлишку, віддавати світу те, що є всередині тебе. Бути відкритою і щирою до світу.

Я вірю, що ми притягуємо до себе те, у що віримо, і водночас випромінюємо те, чим наповнені.

Тому я вважаю своєю місією жити щасливо і допомагати іншим жінкам знаходити своє щастя всередині себе.

У сучасному світі майже кожна з нас прагне реалізовувати себе в різних ролях: у сім’ї, материнстві, у власному покликанні, бізнесі, професійній реалізації, фінансовій незалежності. Водночас суспільство часто формує велику кількість очікувань і рамок, які нерідко стають причиною страхів, сумнівів і внутрішнього стопу перед мріями. Як почати працювати з внутрішнім критиком, сумнівами та знеціненням?

Мені здається, одна з найбільших ілюзій полягає в тому, що впевнені люди не сумніваються. Насправді сумніви є у всіх. Різниця лише в тому, хто дозволяє їм керувати своїм життям, а хто йде вперед, незважаючи на них.

Внутрішній критик найчастіше з’являється там, де є страх бути відкинутою, незрозумілою або недостатньо хорошою. Тому я не пропоную жінкам боротися з ним. Я пропоную почути його і зрозуміти, що саме він намагається захистити.

Робота починається з простого усвідомлення: голос внутрішнього критика - це не голос нашої справжньої сутності. Це голос старих переконань, чужих очікувань і минулого досвіду.

Коли жінка перестає вірити кожній своїй тривожній думці й починає більше довіряти собі, своїм бажанням і своїм цінностям, вона поступово виходить зі стану знецінення та починає створювати життя, яке дійсно відображає її саму.

Я не знаю кращого способу пройти цей шлях, ніж звернутися до людей, які вже пройшли його самі й можуть допомогти зробити це швидше та ефективніше. Для мене відповідь очевидна - це коучинг. Пройшовши величезну кількість навчань і тренінгів, я переконалася, що звернення до фахівця з досвідом роботи є одним із найкращих рішень.

Досвідчений коуч знає, як працювати з внутрішнім критиком і знеціненням. А якщо коуч ще й має психологічну освіту, це дає можливість клієнту пропрацювати свої запити значно глибше та вийти з роботи над собою зовсім іншою людиною.

Моє завдання - допомогти клієнту зазирнути в себе, виростити свій внутрішній стрижень і відкрити в собі силу, про яку він раніше навіть не підозрював. Розправити крила і злетіти.

За 13 років моєї практики до мене жодного разу не зверталися люди, які не були готові змінити своє життя. Усі жінки й чоловіки, з якими я працювала, вже були внутрішньо готові до змін у собі та своєму житті. Саме тому працювати з такими людьми - справжнє задоволення.

Знаючи, на що здатна людина і наскільки великий потенціал закладений у кожному з них …

Також сьогодні хотілося б глибше торкнутися теми усвідомлення власних сценаріїв і вибудовування здорових кордонів. Адже дуже часто ми не до кінця розуміємо, де проходить межа між здоровими особистими кордонами і станом, коли вони можуть перетворюватися на холодність або егоїзм. Як навчитися вибудовувати справді здорові кордони і як зрозуміти, якими вони є насправді?

Багато людей думають, що у них немає кордонів. Насправді кордони є у всіх. Проблема частіше полягає в тому, що людина не чує своїх сигналів.

Я думаю, що поняття «здорові особисті кордони», так само як і поняття «холодність» чи «егоїзм», кожна людина визначає по-своєму, відповідно до власних уявлень і досвіду. Тут важливо спочатку зрозуміти, що означають особисті кордони і для чого їх будувати.

Я неодноразово стикаюся у своїй роботі з цією темою. У багатьох людей особисті кордони найчастіше порушені, і чим старша людина, тим менше в неї розуміння будь-яких кордонів і самого цього поняття загалом.

Мені часто доводиться пояснювати клієнтам, що навчитися визначати свої особисті кордони важливо не лише для них самих, а й для того, щоб передати цю навичку своїм дітям. Інакше діти виростуть так само без розуміння того, як будувати власні особисті кордони.

З молоддю в цьому плані набагато легше. Вони, приходячи до мене в роботу, вже усвідомлюють значення цих слів і приділяють цьому належну увагу. Часто вони самі в розмові говорять про те, що для них важливо, щоб їхні кордони не порушувалися, і саме тому вони приходять попрацювати над своїм внутрішнім стрижнем, щоб опора на себе була міцною.

Щодо холодності та егоїзму, я вважаю, що тут важливо розрізняти, де егоїзм чи егоцентризм, а де дійсно здоровий егоїзм. Якщо людина робить вибір на свою користь, а хтось при цьому вважає її егоїстом, то проблема більшою мірою в цій людині. Швидше за все, саме вона ще не навчилася обирати себе і ставити свої потреби на перше місце, тому їй варто попрацювати над собою.

Мене дуже радує, коли люди обирають себе, знають, що любов до себе важлива, і розуміють, що вміння визначати свої особисті кордони - це така ж навичка, як упевненість у собі чи здорова самооцінка.

Щоб навчитися будувати особисті кордони, потрібно зрозуміти, що мова йде не лише про захист від інших. Це ще й про повагу до себе. Чим краще людина усвідомлює власну цінність, тим менше їй доводиться відстоювати свої кордони силою. Вони стають зрозумілими для оточення вже з того, як людина ставиться до себе сама.

Перше, що я пропоную зробити, - це прийняти рішення: «Так я більше не хочу» і почати діяти по-іншому.

У своїй діяльності ви також працюєте з темою створення власної реальності. Якби вам потрібно було дати визначення цьому процесу, яким воно було б? Чому так важливо дозволити собі повірити в те, що ми дійсно можемо створювати власну реальність? І, можливо, існує практика або запитання, яке варто поставити собі у момент, коли людина відчуває внутрішній поклик до змін?

Для мене створення власної реальності - це процес, у якому людина перестає жити за чужими сценаріями й починає свідомо обирати свої думки, рішення та дії. Наша реальність народжується не лише з обставин, а й з того, якого значення ми їм надаємо і який вибір робимо щодня.

Важливо вірити, що ми можемо створювати свою реальність, тому що саме з цього починається повернення собі авторства власного життя. Поки людина вважає себе жертвою обставин, вона чекає змін ззовні. Коли вона стає автором, то починає створювати їх самостійно.

У моменти внутрішнього поклику до змін я пропоную поставити собі одне запитання: «Якби мені не було страшно, як би я обрала жити насправді?» Дуже часто відповідь уже є всередині нас. Бракує лише сміливості її почути.

Створення власної реальності починається не тоді, коли змінюється світ навколо нас, а тоді, коли змінюється людина, яка дивиться на цей світ.

Про любов до себе сьогодні говорять дуже багато: у промовах відомих людей, у фільмах, у літературі та поезії. Проте, попри простоту цього формулювання, на практиці полюбити себе часто виявляється досить складним завданням. Як насправді відчути власну цінність, сформувати здорову самооцінку і прийти до справжньої любові до себе?

На мою думку, любов до себе - це не захоплення собою і не відсутність недоліків. Це здатність ставитися до себе з повагою, турботою та прийняттям навіть у ті моменти, коли ми недосконалі.

Справжня самооцінка народжується не тоді, коли людина доводить свою цінність світу, а тоді, коли перестає це робити. Коли вона розуміє: моя цінність не залежить від досягнень, чужого схвалення чи помилок.

Любов до себе починається з питання: «Чи можу я бути на своєму боці незалежно від обставин?» Саме з цього моменту людина перестає воювати із собою і починає жити в злагоді з собою.

Любов до себе починається в той момент, коли людина перестає заслужувати право бути цінною і розуміє, що її цінність дана їй уже за фактом народження. Все інше - це лише шлях до того, щоб згадати про це.

Багато років існувала досить стійка думка, що щастя - не в грошах. Водночас ми розуміємо, що побудувати комфортне і стабільне життя без фінансової реалізації та незалежності практично неможливо. Я знаю, що ви також працюєте з темою фінансів і грошових запитів. Які питання сьогодні найчастіше приводять до вас жінок у цій сфері? З чого зазвичай починається робота з такими запитами і які внутрішні установки найчастіше стоять на шляху до фінансової реалізації?

Я вважаю, що щастя дійсно не зводиться до грошей, але гроші дають людині свободу вибору, відчуття безпеки та можливість реалізовувати свої ідеї. Тому питання не стільки в грошах, скільки у ставленні людини до них.

Найчастіше жінки приходять до мене не з проханням: «Як заробити більше?» (хоча і таке буває), а з питаннями: чому я багато працюю, але мало отримую? Чому я боюся проявлятися, підвищувати вартість своїх послуг або робити наступний крок у реалізації?

Робота завжди починається не з фінансових інструментів, а з внутрішнього стану. Тому що за грошовими труднощами часто стоять глибинні переконання: «Я недостатньо хороша», «Мені потрібно заслужити успіх», «Проявлятися небезпечно», «Великі гроші - це не про мене».

Насправді рівень доходу дуже часто відображає не наші здібності, а те, скільки власної цінності ми дозволяємо собі визнати.

І коли жінка починає бачити свою цінність, змінюється не лише її ставлення до грошей, а й якість усього її життя.

Пропоную зараз уявити, що ми з вами знаходимось десь на березі моря …І у нас є багато листівок, які ми відправимо кожній жінці на планеті. Яке б послання ви написали?

«Дорога, перестань чекати моменту, коли станеш достатньо хорошою, достатньо красивою, достатньо успішною або достатньо впевненою. Ти вже гідна любові, щастя і свого найкращого життя.

Довіряй собі. Слухай своє серце. Не бійся обирати себе і йти своїм шляхом, навіть якщо він не схожий на шляхи інших.

У тебе вже є все, що потрібно. Дозволь собі це побачити і розкрити.

Найважливіші стосунки у твоєму житті - це стосунки із самою собою. Коли ти знаходиш себе, все інше починає знаходити тебе.

З любов’ю,

Жінка, яка теж колись вчилася вірити в себе».

Photo

Підписатися