Аліна Короновська: «Ви здатні на більше, ніж вам здається»

Героїнею червневої Digital обкладинки BOMOND VIP fashion стала Аліна Короновська - стиліст з волосся, засновниця бренду перук та афрокудрів ручної роботи, українка, історія якої є прикладом того, як навіть після найважчих випробувань можна знайти в собі сили почати життя заново. Війна змінила її долю, але не зламала характер: переїхавши до Праги разом із маленькою донькою, вона з нуля побудувала власну справу, а професія стала справжньою терапією та шляхом до відновлення. «Сила - це здатність піднятися після падіння, продовжуючи шлях», - розповідає пані Аліна. У новому інтерв’ю ми говорили про трансформаційну силу жіночих змін, розвиток власного бренду на міжнародному рівні та сміливість обирати себе попри страхи. І про важливу істину: не варто дозволяти чужим словам визначати власну долю, адже кожна жінка здатна на більше, ніж їй здається.

Пані Аліно, мені близький ваш погляд на те, що ми самі є творцями власної долі й власного щастя. Та сьогодні ми живемо в часи, коли війна різко й болісно переписує наші життєві сторінки. Я знаю, що ваша історія теж не стала винятком.

Розкажіть, будь ласка, яким був ваш шлях як українки …від тих перших страшних днів до переїзду в Прагу та створення власної справи в новій країні? Що назавжди закарбувалося у вашому серці з початку повномасштабної війни?

Про будинок, який змінив усе

Я родом із невеликого села в Запорізькій області, яке сьогодні перебуває в окупації. Останні вісім років до повномасштабної війни я жила в Харків і планувала залишатися там. Я не розглядала переїзд за кордон. Хотіла жити, працювати й розвиватися вдома.

1 березня наше життя розділилося на “до” і “після”. Ми з трирічною донькою перебували в орендованій квартирі в будинку, в який прилетіла авіабомба. Це був саме наш будинок — не поруч, не десь поряд. У той день загинуло дуже багато людей.

Ми вижили. І я досі вважаю це другим шансом.

Після вибуху я опинилася в лікарні. Кілька днів ми ховалися в підвалі під постійними обстрілами. Саме тоді я вперше по-справжньому відчула всю силу відповідальності за свою дитину. За три роки материнства я не усвідомлювала її так гостро, як у той момент.

Ми евакуаційним потягом виїхали до Львів. Там залишалися приблизно два дні, поки не вирушили далі — до Чехії. Я їхала не тому, що хотіла змінити країну. Я їхала заради безпеки своєї дитини.

Про перші кроки в новій реальності

У Чехії я почала з нуля. Маючи диплом магістра ветеринарної медицини, я працювала прибиральницею в пансіонаті — мила підлогу, прибирала кімнати. І в цьому не було сорому. Було бажання вистояти.

Але всередині я знала: це не кінець моєї історії.

Ще за два тижні до війни я заплела собі афрокудрі в Харкові й мала їхати на навчання. Війна зруйнувала ці плани. Проте вже в Чехії я повернулася до цієї ідеї.

Я почала навчатися онлайн — спочатку один курс, потім ще один. Я шукала клієнтів, їздила на виїзди, брала невелику оплату. Це було не стільки про заробіток, скільки про порятунок себе від страху й депресії.

Професія стала моєю терапією.

Згодом ми з донькою переїхали до Прага. І саме там я прийняла рішення: більше жодних підробітків. Я повністю присвячую себе своїй справі.

Було важко. Бували ночі без сну, перевтома, сумніви. Але я знала, заради чого працюю.

Якби ви були художницею і мали змогу створити портрет сучасної жінки, якою б вона була? Які риси характеру, стан і внутрішню силу ви б передали через це полотно?

Для мене сучасна жінка — це сильна й незалежна особистість.

Вона здатна пристосуватися до будь-яких етапів свого життя. Вона трансформується, змінюється, росте. І не просто виживає — вона робить світ кращим.

Сила для мене — це не жорсткість. Це гнучкість, здатність піднятися після падіння й продовжити шлях.

Ви поєднуєте у собі безліч прекрасних граней. Серед яких і можливість бути матусею. Яким для вас стало материнство? Які головні цінності воно сформувало у вас?

Материнство зробило мене сильнішою, ніж я була.

Але саме після вибуху я по-справжньому усвідомила, що я мама. Що на мені величезна відповідальність — не лише зберегти життя дитини, а й сформувати з неї самостійну, сильну особистість.

Бути мамою для мене — це любити, оберігати, підтримувати. Але водночас — виховувати характер.

Коли ми приїхали до Чехії, я сиділа й плакала. Казала, що хочу додому. І тоді моя маленька донька підійшла, обійняла мене й сказала:

“Мамо, не плач. Це тепер наш дім.”

У той момент вона стала моєю опорою.

Вона — мій головний мотиватор не здаватися.

Афрокудрі - яскравий і сміливий вибір, який не кожна наважується зробити.

Звідки у вашій творчості з’явився цей напрям? І що, на вашу думку, афрокудрі розкривають у характері жінки?

Для мене афрокудрі — це не просто зачіска.

Це внутрішня зміна.

Жінка приходить не за новим волоссям. Вона приходить за новим станом. І я бачу, як змінюється її погляд, постава, впевненість.

Багато жінок приходять із болем — через зіпсоване фарбуванням волосся, через невпевненість. І коли вони дозволяють собі трансформацію, вони ніби відпускають старе життя.

Якщо клієнтка з часом перестає приходити — я сприймаю це як знак, що вона розквітла й пішла в новий щасливий етап.

Ваш професійний шлях є прикладом того, як можна почати з нуля в іншій країні і побудувати справу заново. Сьогодні ви масштабуєте власну діяльність і виходите на міжнародний рівень. Що стало для вас головною мотивацією не зупинятися на досягнутому?

Сьогодні я не лише працюю з клієнтами.

Я навчаю майстрів, продаю онлайн-курси та консультації, розвиваю власний онлайн-магазин. Я відправляю перуки й вироби по всій Європі.

І для мене це особливо цінно, тому що я давно мріяла вийти на міжнародний рівень.

Я знаю, що це ще не межа. Я йду до більшого масштабу. І я точно знаю — вийду.

Бо після того дня, коли ми дивом залишилися живими, я пообіцяла собі: якщо мені дали другий шанс, я проживу це життя на повну.

Пропоную зараз уявити, що ми з вами знаходимось десь на березі моря …І у нас є багато листівок, які ми відправимо кожній жінці на планеті. Яке б послання ви написали?

“Не бійтеся змінювати себе й своє життя. Не бійтеся виходити з того місця, де вам боляче.

Не бійтеся думки інших — вони все одно говоритимуть. Але це не має визначати вашу долю. Перемагайте свої страхи щодня. І пам’ятайте: ви здатні на більше, ніж вам здається.”

Підписатися