Олександра Радкевич. Про правду, як головну цінність, власну історію і відверто про бачення успіху

Сьогодні на святковій обкладинці жіночого журналу BOMOND VIP fashion - прекрасна Олександра Радкевич, фінансовий і бізнес-коуч, жінка, яка рухається вперед попри сценарії, час й усі можливі терни до зірок. Це не історія про казкову принцесу, яка стала королевою. Ця розповідь про жінку, яка знає ціну вибору у ритмі життя, де бізнес і особистість перетворюється на мистецтво.

Сьогодні, у День народження пані Олександри, ми презентуємо інтерв’ю, в якому немає випадкових слів, а лише відвертість жінки сучасності.

Пані Олександро, сьогодні я хочу розпочати наше інтерв’ю з ваших слів, які мені дуже імпонують: «Споконвічна боротьба внутрішніх частин у душі кожної живої людини. Про неї не напишуть у газеті. У ній немає героїв. Ця боротьба і є життя». Розкажіть, будь ласка, якою була ваша особиста історія до амплуа фінансового і бізнес-коуча?

Мабуть, я не втішу читачів черговою історією про Попелюшку, яка стала Королевою. Свій життєвий шлях я завжди розглядала з точки зору свого внутрішнього стану. А він був, м’яко кажучи, рідко коли задовільний. Я часто була в пригніченому стані, тому що дуже тонко відчувала людей і атмосферу навколо. Як і в кожній українській сім’ї, що пережила кордон тисячоліть, фінансовий стан був далекий від задовільного рівня. Та правда в тому, що зараз мені важко судити про складність свого шляху так, як я його сприймала раніше. Я зараз бачу, що на місці бажаного фінансового достатку були інші ресурси: вирощена домашня їжа, приготована з любов’ю бабусею, спілкування з братами і сестрами, родинне коло, яке, як сварилося, так і об’єднувалося на свята.

Був момент заперечення всього матеріального як неважливого, за яким, звісно ж, я прикривала свої дитячі болі. Коли я познайомилася з методом розстановок, я дізналася про закони систем. Це був момент, коли я відчула: нарешті я зрозуміла щось про цей світ. Після того я змогла побачити силу свого роду, батьків і, головне, — свою силу. Я продовжувала діяльність перекладача-фрілансера в поєднанні з материнством 24/7. Була ще вимушена розлука з чоловіком заради того, щоб він міг забезпечити сім’ю з трьома дітьми. Потім війна, переїзд в іншу країну і, нарешті, кардинальне рішення змінити своє життя. Довгоочікуване воз’єднання сім’ї. Нереалізована мрія стати психологом заграла новими барвами. І я пішла вчитися новій професії (через 10 років знайомства з геніальним методом), про що жодного разу не пошкодувала.

Я здобула своє власне ставлення до грошей і до інших ресурсів, а не нав’язане системами — родовою, суспільною. Сказати, що зараз я досягла точки задоволення своїх потреб, — буде неправда. Мій життєвий шлях продовжується, як і уроки, які доля приберегла для мого розвитку. Та зараз я точно в тій точці, де своє життя сприймаю як творець. Тому саме я обрала фінансовий і бізнес-коучинг. Я допомагаю підприємцям чи тим, хто ними планує стати, пережити себе творцем власної системи. Коли я про це думаю, мене мурашить, і я наповнююсь вдячністю за свій життєвий шлях.

Сьогодні ви стали головною героїнею обкладинки проєкту «Жінка сучасності». Яким у ваших очах є образ сучасної леді?

У вашому журналі кожна героїня — прекрасна. Кожна має свою мрію-ціль, кожна до неї йде через свої подолання. Кожна має сміливість заявити про себе, не просто показати свою цінність, а й сама її відчувати. А ще стільки жінок є, чия історія залишиться невідомою, але не менш цікавою.

На мою думку, сучасну леді варто охарактеризувати не зовнішнім портретом, а внутрішнім станом. Це та, хто щодня продовжує жити життя, годувати сім’ю, спілкуватися з подругами, мріяти про «завтра і через рік», хоча за вікном вибухи або чужа країна. Народжує дітей або не народжує з власних міркувань. Має свої слабинки, крайнощі, пристрасті. Робить кар’єру чи живе одним днем.

Ми живемо в час, коли Жінка може сказати «СТОП» очікуванням суспільства, тому що вона точно знає, чого хоче сама. Сучасна Жінка — це більше, ніж усі її ролі.

Мені подобається, що зараз говорити про гроші не є чимось неправильним. Що цю тему у наш час можна розкрити через безліч граней і набагато глибше. Які, на ваш погляд, найпопулярніші хибні позиції у ставленні до грошей? Що дійсно заважає людям бути успішними? І яке мислення вважаєте вірним?

Мені теж це подобається. Раніше ця тема була табуйована і викреслювалася з переліку тем для бесіди культурних людей. А те, що ми уникаємо чи заперечуємо, автоматично веде до порушення законів систем — а саме закону приналежності.

Гроші — це «кров» соціуму. Вони рухають життя в соціумі, живлячи всі його органи — пряма аналогія з організмом людини. Отже, уникаючи, соромлячись такої важливої складової соціального організму, люди самі ж створюють проблеми. Інша крайність — вважати гроші єдиним ресурсом, без якого не купиш нічого. На мою думку, завдання людства на цьому етапі розвитку — усвідомити для себе роль грошей, не впадаючи в крайнощі.

Щодо успішності, то ця тема, на мою думку, теж переоцінена. Успішність формату соцмереж — це гротескна форма, від якої відчувається втома і перенасичення. Вона подається лідерами думок у тлумаченні «встигнути все». Але щойно я уявлю, наприклад, своє життя в мить, коли я встигла все, то це для мене крапка. Кінець життя. А що далі?

Мій формат успішності — це змогти привласнити собі ті досягнення, які в мене вже є, і ще мати бажання жити далі, хотіти чогось від життя, свого, а не нав’язаного картинкою.

Ось я — мама трьох дітей, яка лише нещодавно змінила професію і почала самореалізовуватися в професійній ролі. Щоденна рутина з дітьми — це щось зовсім далеке від успішності, молоді матусі зі мною погодяться. Але потім настає мить, коли в домі тиша і ти маєш час подумати нарешті про себе — головне не почати гортати стрічку і порівнювати себе з іншими. Для мене успішність тут — визнати свою величезну роль матері і погодитися з тим, що на неї піде певний час і сили твого життя.

Але цей життєвий досвід ніхто не забере. І настане час — саме тоді, коли ти забажаєш, будеш готова, — і ти зможеш проявитися й в інших соціальних ролях. Ось це, на мою думку, успішність.

У моїй формулі гроші не дорівнюють успішності. Загалом, дуже цікаво, але за фігурою чи то грошей, чи то успішності, чи то самореалізації у кожної людини стоїть щось своє, і кожен мій клієнтський випадок це підтверджує.

У моєму розумінні бізнесу саме ДІЯ стає тим найкращим інструментом, коли ми крокуємо до мрій, цілей і в цілому кращого життя. Які б особисто ви виділили кроки для тих, хто лише починає власну справу?

Однозначно — дія. Це те, що відділяє підприємців від решти людей. Спочатку роблю, а потім сумніваюся. І це дуже класний навик. Вода камінь точить. Для початківців у бізнесі я б порадила змиритися з тим фактом, що помилки будуть, що невдачі — це частина дороги до успіху, до нового життя. Тому що початківці часто роблять менше спроб, ніж успішні люди зробили помилок.

Але ще, на мою думку, важливо на початку реалізації бізнес-задуму вивірити зі спеціалістом, чи не має ваша справа особистісного контексту, який може заважати розвитку бізнесу. Наприклад, у розстановочному полі можна чітко побачити, коли власник через бізнес намагається доказати щось мамі чи татові. А зовні це буде проявлятися в тому, що бізнес не приносить прибутку, хоча мав би, бо всі зовнішні дії були зроблені правильно.

Або ж нестримна жага мати бізнес-партнера в кожному бізнес-проєкті може свідчити про присутність втрачених братів чи сестер (аборти, викидні у батьків) у власника. Чим раніше особистісний контекст буде пропрацьований, тим швидше бізнес запрацює.

З іншого боку, є фанати пропрацювань, коли за внутрішнім самокопанням нема коли робити дії. І здається, ось ще треба це попрацювати, і я готова до бізнесу. Зовсім ні. Мій підхід такий: ми не займаємося розкопками в голові зайвий раз, лише тоді, коли це дійсно заважає просунутися до цілі.

Часто бізнес не приносить доходу лише через те, що у власника є внутрішні фінансові обмеження. Тоді так, варто їх зняти, щоб дозволити собі створювати більші суми. Адже для того й створюється бізнес — і для служіння людям, і для генерування прибутку. Обидві складові мають бути присутні.

Які цінності стали фундаментом у вашій роботі? У кожного з нас власна справа — це не лише перемоги, а й виклики. Яким є ваш секрет рівноваги у часи турбулентності? Чи траплялось вигорання особисто у вас?

Моя головна цінність — правда, яку я плутала завжди зі справедливістю. Я колись і не підозрювала, що правда може бути інструментом і що це стане моєю професією. Як ви знаєте, розстановки працюють саме через проголошення правди в розстановочному полі, через що клієнт отримує зцілення своєї ситуації.

Я спостерігала десятки разів у своєму житті, як визнання правди в найкритичніших ситуаціях давало мені поштовх вийти з цих ситуацій, а головне — бачення виходу. Правда — це часто неприємно. «Правда очі коле», як кажуть. Проте вона цілюща.

І правда в тому, що я дуже сумніваюся, що досягла рівноваги. Я буваю втомлена, буваю сердита, буваю весела, повна сил. Мій секрет у тому, що лише недавно я почала приймати свої різні прояви, але й ще досі вчуся їх виносити екологічно — не на ближніх і не на себе, а через тілесні вправи.

А ще вчуся відчувати, коли ресурс закінчується до того, як стане вже пізно і прокинеться дракон. Якщо вчасно почати наповнюватися, то вигорання буде рідкісним явищем. Ну і контакт з тілом — це мастхев.

Мені б хотілось, аби зараз ми уявили, що ваші слова прочитає абсолютно кожна жінка, де б вона не знаходилась. Яке б послання ви хотіли залишити? Які сенси донести?

Ти впоралася! Навіть якщо тобі зараз здається, що це не так. Навіть якщо ти вночі ридаєш у подушку від втоми, страху чи вчинків, про які шкодуєш.

Ти впоралася! Навіть якщо зробила помилку чи продовжуєш робити.

Ти впоралася! Ти цінна, і всі твої почуття важливі. Всі твої помилки — це твої усвідомлення. Вони — доказ, що ти жива.

Ти впоралася! Ти цінна. Ти — ЖІНКА.

Підписатися