Марія Гимон: “Моя місія - не просто продавати букети. Я йду з людьми по життю.”

У головній ролі DIGITAL обкладинки сьогодні - Марія Гимон, жінка, яка перетворила флористику на мову щирих історій. Власниця флористичної студії “KVITNU”, вона створює не просто букети, пані Марія супроводжує людей у найважливіші моменти їхнього життя. У її роботі квіти стають проявом присутності, тепла, любові, які долають відстані. У час війни, коли навіть буденні речі наповнюються іншою вагою, квіти перетворюються на спогади, що розквітають у серці навіть у найтемніші години. Ця розповідь про любов, про силу у пелюстках, про цінність часу і почуття, які живуть вічно.

Пані Маріє, розпочну наше інтервʼю сьогодні із вдячності. Мені страшенно сильно імпонує те, як ви уособлюєте у собі так багато ролей і як сяють ваші очі у всьому, що ви робите. Кажуть, що квіти нам говорять втричі більше, ніж слова. Флористична студія «Квітни» стала справою вашого життя. Яким був початок цієї історії?

Так, флористична студія «Квітни» стала справою мого життя.

Шлях був не з легких. У маленькому місті складно знайти себе — не хотілося працювати там, де «просто треба», хотілося бути там, де «горить».

Спочатку мене навіть не взяли у квіткову студію — взяли іншу людину. Але згодом я потрапила туди, працювала за 5000 грн і без вихідних.

Я горіла цією справою: створила соцмережі студії, вчилася флористиці сама по відео, нервувалася, коли не виходили букети, але не зупинялась.

Я дуже виросла — і тоді власник запропонував мені купити магазин.

Саме в той період я читала книгу «Бідний тато, багатий тато», і там багато говориться про те, як інвестувати розумно: що будинок чи авто — це заморожені активи, якщо вони не приносять дохід. Я тоді дуже багато говорила з чоловіком про це. І завдяки тому, що він мене любить і підтримує — ми продали нашу машину й купили студію. Залишилось 2000 доларів, і ми купили Ланос. Їздили на ньому — і це вже наша сімейна легенда.

Це був великий ризик, але він став початком нового життя. Тепер я живу тим, що справді люблю. Дякую чоловіку що вірив в мене ) і легко попрощався із своєю хорошою машиною.

Ми живемо у час, коли вибудовуються абсолютно інакші, глибші, відвертіші бачення усього в житті. Коли злети цінуються більше, а падіння мають безумовну цінність не менше за успіх. Яким є особисто ваш секрет рівноваги? Як вдається зберегти світло навіть у найтемніші часи?

Так, ми живемо в час війни і парадоксального “успішного успіху”, коли стрічки заповнені результатами, і часто — лише зовнішніми. Але правда в тому, що зараз важко абсолютно всім — і людям, і бізнесам. Виживати й працювати в таких умовах складно. Але саме в цьому є мій особистий секрет рівноваги — я знаю, заради чого я це роблю.

Більшість моїх клієнтів — військові. Це люди, які хочуть на відстані зігріти своїх коханих. Ми пишемо листівки зі словами любові та вдячності. Ми збираємо великі букети, нещодавно навіть робили пропозицію замість солдата — він купив каблучку, ми зібрали букет і занесли його його дівчині на роботу. І це відбувалося в той момент, коли він дзвонив із фронту.

Квіти мають силу. Це потужний енергетичний інструмент. Вони здатні змінити атмосферу в домі, змінити настрій жінки, додати тепла туди, де його не вистачає. Три троянди, півонії, гілочка еустоми — і вже інший настрій, інше світло в очах.

Моя місія — не просто продавати букети. Я йду з людьми по життю. Від першого букета на побачення — до весілля, народження дітей, важливих моментів і навіть прощань. І саме ця глибина, ці живі історії, щирі емоції — це моє джерело сили. Це те, що не дозволяє згаснути навіть у найтемніші часи.

Яке б ви дали визначення материнства? Яким відчуваєте його ви?

Якщо коротко — материнство для мене це і хаос, і сльози, і крики, і зуби, і сміх одночасно. Це шалена любов, але й шалена втома. Я не ідеальна мама, і мені буває важко.

Я дуже люблю своїх дітей, але і не тягну все на собі , я прошу допомоги — мій чоловік завжди підтримує мене, допомагає з хатніми справами та дітьми .

Іноді я даю собі перепочити і тікаю на роботу, щоб перевести подих і знову знайти сили.

Ще я дуже люблю каву і щось солоденьке — це мій маленький антидепресант і порятунок у складні моменти. От таке воно материнство, не ідеальне, але справжнє.

За час існування флористичної студії, який момент запамʼятався вам найбільше? Чи памʼятаєте перший замовлений букет?

За час існування флористичної студії найбільше запам’яталося два дуже важливі моменти для мене. Перший — це коли ми допомагали зробити пропозицію через відстань військового. Це був дуже зворушливий і особливий момент, який я вже згадувала раніше.

Другий — це зовсім теперішній час, який дуже змінив мене і моє ставлення до життя. У нас був постійний клієнт, який завжди купував своїй дружині квіти. Потім він перестав замовляти, і я думала, що, можливо, він просто обрав інший магазин. Але згодом я побачила у Фейсбуці звістку про його похорон — він загинув як герой.

Коли його дружина прийшла до студії, вона не була знайома нам особисто, але ми одразу зрозуміли, хто вона. Вона стояла біля холодильника з квітами і сказала, що дуже любить наші квіти, бо чоловік завжди купував їх у нас. Тепер вона купує квіти йому на могилу. Це був дуже тяжкий і водночас переломний момент для мене.

Ці два спогади — один про початок любові і сім’ї, інший — про її втрату і біль. Вони нагадують мені про те, наскільки важливо жити тут і зараз, цінувати кожну мить з близькими. Війна навчила мене, що життя швидкоплинне, і кожен момент — безцінний.

Пропоную уявити, що просто зараз кожна жінка, у якому б куточку світу вона не знаходилась, отримає від вас квітку і лист. Які б слова ви написали? Які б квіти обрали?

Якби я могла подарувати кожній жінці квіти і лист, я б обрала півонії — вони символізують жіночність, ніжність і силу одночасно.

У листі я б написала:

«Любов до себе — це найважливіше. Не варто чекати, що хтось принесе тобі квіти або зробить щось за тебе. Ти сама можеш купити собі квіти, сама створювати свій світ і надихатися ним. Любити себе — це рухатися вперед, йти за своїми мріями і цілями, не залежати від чужої уваги чи схвалення. Будуй своє життя так, як хочеш ти, і не чекай, що хтось інший зробить це замість тебе. Півонії — це символ того, що жіночність і сила живуть у кожній з нас. Бережи і люби себе.»

Підписатися