Катерина Калініна. Про головні позиції комплексного обстеження, поради для збереження гармонії і власну історію

«Ти - головна у своєму житті»

У світі, де темп сучасного життя часто набирає шалену швидкість, героїня нової обкладинки обрала шлях уважності - до себе, до людей, до життя.

Катерина Калініна - ендокринолог і дієтолог, жінка, що поєднала точність медицини з глибиною відчуття.

Її історія - не про випадковість. Навіть у часи найбільшої турбулентності пані Катерина крок за кроком збудувала власний світ - професійний, людяний, стійкий, у якому розквітає мрія - допомагати іншим знаходити гармонію у всіх сенсах, не втрачаючи себе.

Пані Катерино, мені дуже подобається, що сьогодні саме ви стали головною героїнею обкладинки журналу. Дуже цінно, що турбота про власне здоровʼя у наш час знаходиться на пʼєдесталі уваги. Розкажіть, будь ласка, яким був початок вашого шляху до амплуа ендокринолога і дієтолога?

Я народилась в Донецькій області у мальовничому невеликому селищі Зуївка, але іноді його ще називають «маленька Швейцарія», тому що навколо протікає річка, навкруги степ, ліс, неймовірно гарні краєвиди. Виросла у звичайній сім’ї: батько – шахтар, мати - бухгалтер, і тільки бабуся пов’язана з медициною – акушерка, я полюбляла приходити до неї на роботу, дивитись як вона оглядає жінок, спілкується з ними, було дуже цікаво.

До школи пішла у 6 років, улюбленим предметом була математика, але ніяк не біологія (з посмішкою на обличчі розповідає пані Катерина). Гуманітарні предмети давались складно, полюбляла точні науки. У 9 класі з найкращою подругою, Оленою, з котрою просиділа за однією партою з 1 класу, надумали вступати до медичного ліцею (він був при медичному університеті), але на жаль не вступила, недобір 1 бал, було дуже прикро. Батько мене забирав з іспиту, я сиділа в машині плакала та сказала татові: я все одно вступлю до медичного університету, буду навчатись тут! Це стало першою моєю великою мрією.

Протягом 10 та 11 класу готувалась до вступу, репетитори, курси при університеті, і ось сталось, 2001 р. я вступала на бюджет до Донецького медичного університету ім. М. Горького. Закінчила дипломом сімейного лікаря, працювала з 4 курсу на швидкій, далі інтернатура дільничим лікарем, ординатором у терапевтичному відділенні, але зрозуміла: хочу більш вузьку спеціалізацію, можна було стати дерматологом, анастезіологом, гематологом….але я вибрала ендокринологію. Так, складна спеціальність, призаначення інсуліну, розраховування доз препаратів, від котрих залежить життя пацієнтів, усі хронічні пацієнти, з множинною кількістю супутніх захворювань та ускладненнями, які потребують постійний контроль та увагу – мене це тільки приваблювало! …Це як у математиці, завдання із зірочкою.

І так, у 2010 році я пройшла курси з ендокринології та розпочала практику. Працювала в місті, в якому 10 років не було ендокринолога взагалі…праці багато, без досвіду роботи було важко. Пам’ятаю свою першу консультацію: у відділенні гінекології викликали на огляд вагітної жінки із загрозою вагітності, я хвилювалась, розуміла яка відповідальність, два життя …Також пам’ятаю перші призначення інсуліну, і як бігала з поліклініки до відділення хірургії, вимірювала кожні 2 години цукор у крові, хвилювалась, щоб не було різкого падіння цукру крові (гіпоглікемії), пацієнтка з важким перебігом цукрового діабету, з ураженням нижніх кінцівок. Не дивлячись на всі складнощі, розуміла: робота подобається, отримую задоволення!

Але розпочалась війна…у жовтні 2014 року нам з родиною, 2 доньками та чоловіком, довелось переїхати спочатку до Запоріжжя, потім до Дніпра. І тут почалось нове життя: незнайоме місто, нікого з рідних немає, нова робота, нові знайомі, що казати …все з нуля. Довелось багато працювати, щоб знімати житло, сплачувати дівчатам садочок, купувати їм одяг та інше. Був період в житті, коли працювала по 12 годин на день, 6 днів на тиждень, та навіть вночі писала картки хворих, заповнювала історії хвороби, працювала у 3-х клініках одразу.

Я щиро дякую місту Дніпро, за те що воно «прийняло» мене: розквітла як спеціаліст, зрозуміла що ендокринологія без дієтології – існувати не може, тому пройшла курс з дієтології та отримала диплом, стала займатись проблемами зайвої ваги. Вести прийом без апарату УЗД у кабінеті важко, тому мріяла про свій власний. На сьогодні вже маю (з посмішкою на обличчі розповідає пані Катерина).

Яким у ваших очах є образ жінки сучасності?

На мою думку, це багатогранний, динамічний та самодостатній портрет. Сучасна жінка: нікому не підкорюється, вона має свою думку, стиль, індивідуальність, чітко знає свої цілі: стосовно праці, побуту, відносин. Вона вільна у своїх рішеннях, має свою думку та не соромиться її висловлювати. Водночас, вона може бути сильною і вразливою. І вона ніколи не забуває, що вона жінка! Жіночість, усмішка, спокій та професіоналізм – ось основа сучасної жінки!

Ми живемо у час великої турбулентності. Коли ритм життя дійсно збиває з ніг. Часом ми забуваємо про базові речі, які так необхідні для турботи про здоровʼя …такі, як check-up. На які головні позиції ви би радили звернути уваги при комплексному обстеженні?

Обов’язково раз на рік здавайте загальноклінічні аналізи: загальний аналіз крові, сечі, печінковий, нирковий комплекс, ТТГ (гормон щитоподібної залози), глюкоза крові. За необхідністю додати для жінок: УЗД щитоподібної залози, молочних залоз та органів малого тазу та відвідуйте гінеколога 1 раз на рік.

У гонитві за красою ми досить часто стикаємось з хибними рішеннями, серед них і про те, що варто значно, критично зменшити кількість їжі, виключаючи навіть сніданок, або ж обід. Чи вірним буде таке рішення?

Ні, я проти таких обмежень. Харчування повинно бути збалансованим, тричі на день, сніданок – обов’язково, щоб на тарілці були білки, жири та вуглеводи.

Сьогодні я також хотіла би підняти тему стресу. Які б особисто ви дали поради для збереження гармонії?

Здоровий та достатній сон, правильне харчування, заняття спортом або прогулянки на свіжому повітрі, та обов’язково додавання адаптогенів у вигляді препаратів магнію, вітамінів групи В та інше.

Уявімо, що зараз ваші слова прочитає кожна жінка на планеті. Яке б послання ви хотіли залишити?

Піклуйся про себе не тоді, коли «є час», а тому що ти - головна у своєму житті.

Підписатися