КАРОЛІНА ПАВЛОВСЬКА. ДУХОВНИЙ НАСТАВНИК ПРО ЦІННІСТЬ ПРОБУДЖЕННЯ, СИЛУ ЛЮБОВІ І ПОКЛИКАННЯ

«Вірування всередині мене створює реальність»

Цього разу двері проєкту «Жінка сучасності» у жіночому журналі BOMOND VIP fashion відкриває героїня, інтервʼю з якою доторкнеться до вашого серця з перших слів. З Кароліною Павловською ми говорили про реалізацію і пробудження, про духовне і любов, про бажання і істинне «Я», про реальність, яку створюємо власними руками і вічність душі. На сторінках нашої розмови ви знайдете самих себе, відчуєте, побачите, зрозумієте. Наприкінці інтервʼю ми підготували для вас медитацію «Місія Душі». Вперше на сторінках глянцю відверта розмова про найцінніше у світі.

Пані Кароліно, зізнаюсь, я дуже чекала на нашу з вами розмову. І напевно почну з питання про ваше призначення. Роль духовного наставника викликає величезну повагу. Як розпочинався ваш шлях?

Мій шлях духовного і особистісного росту, пошуку призначення почався більше 10 років тому. Я навчалася в Київському політехнічному інституті і мала вступати в аспірантуру, ходила на підготовчі курси. Це були англійська мова і філософія. І там почався мій шлях до свого призначення, духовний шлях і особистісний ріст. Саме у цей момент я спостерігала і побачила, що у людей, які хочуть йти в аспірантуру, не у всіх, звісно, горіли очі. Вони знали, навіщо це все, для чого. Вони бачили свій подальший шлях. Я розуміла, що я геть не схожа на них. Я усвідомила, що мені це не подобається, що я пішла цим шляхом, бо так хотіли мої рідні.

Другим фактором стало запитання однієї людини: «А чи подобається це тобі?». Саме тоді я усвідомила, що мені це не цікаво. Два фактори: запитання і спостереження, що я не мріяла так сильно про вступ в аспірантуру, як ті, хто цього дійсно бажав - з цього розпочався мій шлях пошуку того, що мені дійсно подобається і відповіді на таке важливе питання «Ким я хочу бути?», «Що я хочу у цьому світі і від чого сяятимуть мої власні очі?».

Далі я відмовилась від вступу в аспірантуру, поговорила з рідними про своє рішення і, попри купу уже докладених зусиль, розпочинаю свій шлях пошуку. Він був дуже насиченим. Я пробувала різні професії, інструменти самопізнання, курси. Я пробувала ці інструменти на собі і сама їх вивчала. Задавала собі питання, спостерігала, помічала, що подобається, а що ні. Остання моя робота в офісі була в сфері реклами. Саме там я проживала теж певні кризи сенсів, я не розуміла, для чого я це роблю. Я відчувала, що без реклами можна жити, а от без реалізації - ні. Були миті, коли я змінювала роботу, аби більше грошей платили, аби була гарна команда, аби була відпустка, вихідні і всім такі звичні деталі. Проте, саме на останній роботі, спостерігаючи за іншими, я зрозуміла, що хочу працювати з людьми.

Я почала цікавитись психологією, коучингом, самопізнанням, покликанням. Ще, працюючи у маркетингу, я цікавилась саме психологічним аспектом цієї сфери. Я пішла на курси з коучингу, звільнилась з роботи і вирушила у самостійне плавання. Починала працювати, як коуч, а далі пішла на навчання у Львові психологічному консультуванню і з часом відчула зацікавлення езотерикою. Я навчалась і матриці долі, і дизайну людини, вивчаючи ці всі інструменти на собі особисто, включаючи цілительство, регресію, розвиток інтуїції, яснобачення і ясновідчуття. Поступово спостерігаючи, я виводила щось революційно краще в плані інструментів роботи з людьми. Так минуло більше 10 років з того моменту, і більше 5 років безпосередньо роботи з людьми, на шляху до духовного розвитку, особистісного і пошуку призначення, відповідей на запитання: «Чому у моєму житті так відбувається?», «Чому, знаєте, у інших відбувається, а у мене інакше?».

Я шукала глибини, як будується світ взагалі, у розумінні, що кожен з нас має свій унікальний шлях. І саме у цьому я вивела власну методику, як працювати з людьми, аби вони мали можливість знайти своє призначення, силу, звузити напрямок, щоб людина побачила, як саме це реалізувати, як прийти до цього, з чого почати. Як розкрити у собі те, про що говорять у різних системах самопізнання. Адже я сама, хоч і відчувала свої бажання, здібності, не відразу могла побачити, умовно, що пророкували мені зірки. І, таким чином, мовою різних духовних практик, ретритів, тантричних і тілесних практик, я прийшла до того, що зараз працюю з людьми, інтуїтивно, використовуючи коучинг, міксуючи знання з енергоцілительства, роботи з енергією. Адже ця робота відбувається індивідуально з людиною під її запит, мені приходить інформація, яку я передаю людині. Я допомагаю зміцнювати власні внутрішні опори, знаходити самостійно відповіді на свої запитання, бачити рішення проблем і бачити свій унікальний шлях, який належить тільки цій людині. І ті відповіді, які приходять людині, є саме тими особливими кроками до бажаного. Я допомагаю розкривати істинний потенціал, який проявляється, коли ми йдемо за нашим інтересом, імпульсом, за тим, що ми відчуваємо, за тим, що приходить інтуїтивно в потоці. Саме тоді ми реалізовуємо своє істинне, духовне, вище «Я». І це приносить людям задоволення. Від цього їх очі сяють яскравіше. Адже, коли людина не має енергії, часто хворіє, не хоче ходити на роботу, вставати зранку, вона відчуває депресію, втрату сенсів і вигорання - це ознака того, що людина не реалізує своє істинне «Я», не робить те, що вона дійсно любить. До мене приходять люди з різними запитами: криза у стосунках, розрив відносин, переживання змін, відсутність задоволення від роботи і грошей. Хтось приходить з темою здоровʼя, втомлений від мігреней, або ж дивних симптомів у тілі. І зазвичай все зводиться до основного - реалізації власного потенціалу, покликання, свого «Я». І дуже часто до мене приходять люди, які шукають, у чому їм проявлятися, чим займатися, спершу шукають своє призначення, ніби будь-яке, а потім виявляється, що цим людям варто бути енергоцілителями, працювати з людьми, як працюю я. Вони знаходять свої інструменти, підходи, свій унікальний шлях, адже індивідуальність надзвичайно важлива у новому часі, у майбутньому, куди ми всі йдемо.

Таким довгим вийшов вступ (з посмішкою каже Кароліна). А все ж почалось з першого запитання. Адже так і є, якщо є питання, намір, на те, щоб знайти своє покликання - людина його знайде. Якщо є запит зцілити хворобу - ви знайдете відповіді і світ покаже шлях до цих відповідей теж. І ці відповіді приходитимуть, як через людину, її дії, так і через інших. Саме тому дуже важливо ставити запитання, давати намір і тоді все буде за покликом душі.

Мені імпонує ваша думка, що це життя - воно живе і постійно змінюється. Проте, є те, що залишається - «Я» кожного з нас, безмежне і вічне. Розкажіть, будь ласка, яким стало ваше духовне пробудження?

Чи є момент, який запамʼятався найбільше?

Так, є такий момент. Я була на ретриті у мого вчителя, наставника Макса Богдановича. Це був ретрит в Трипіллі, інтенсивний досвід. І на ретритах вони пишуть про те, що можна пережити досвід духовного пробудження. Я цього дуже хотіла. Проте, всі три дні ретриту, я розуміла, що я дуже цього хочу, але це не відбувається (посміхається). І в той момент, коли уже був кінець ретриту, ми, учасники, сиділи в колі, ділилися своїм досвідом і так трапилось, що я мала говорити майже останньою. І, поки я сиділа в колі, я відпустила взагалі якісь очікування і думки про те, що я коли-небудь переживу це духовне пробудження, взагалі цей досвід. Я просто сиділа і слухала інших людей, які говорили один за одним, їх було мабуть 40, можливо більше. І на кожній людині я відчувала, бачила і усвідомлювала, що це я. Що ця людина говорить про мене. Та людина, якій було смішно - це я. Та людина, яка вже покинула всі сподівання на духовне пробудження - це я. Та людина, яка дивилась на інших і оцінювала їх - це теж була я. І та людина, яка думала про інших щось одне, а потім виявилось зовсім інше - це теж я. І так кожна людина говорила і я в кожній людині побачила себе. І поки до мене прийшла черга говорити, я прожила цей чуттєвий досвід енергетичного і духовного відчуття єдності з кожним. Відчуття енергетичного потоку, стовпу енергії, який через мене проходив. Я просто сиділа в цьому потоці, у відчутті задоволення в тілі, розслаблення і свободи. У відсутності страхів і розділення між мною та іншими людьми. Це був надзвичайно потужний досвід. І після цього, коли закінчився ретрит, поки я їхала додому, довго зберігалось це відчуття енергетичного потоку. Це було абсолютно інше сприйняття зовнішнього і внутрішнього. Цей досвід став першим у енергетичному пробудженні, який надалі повторювався в різних ситуаціях, з різними людьми. Хоча, якщо говорити відверто, на цьому ретриті я проживала різне: і образи, і гнів.

Була ще одна цікава історія. Ми проходили досвід мовчання. Нам не можна було спілкуватися між собою, взагалі ніяк, тільки на практиках. Я знала деяких людей, але ходила сама і практиці мовчання слідувала. Одного разу я помітила, що один хлопець ніби ходить за мною, куди я - туди і він. І на практиці він дратував мене тим, що говорив тоді, коли мав мовчати і ходив за мною, як тінь. І в один момент я усвідомила, що він і є я. Що мені немає куди дітися від власної тіні, від себе. Що він уособлював певні якості, які я не приймала в собі. В результаті, через усвідомлення, що я не можу втекти від своєї тіні, я прийняла як є цього хлопця, його якості, які не приймала в собі ж. І тоді я відчула себе вільною. Мені стало навіть смішно, що я дійсно не можу втекти від власної тіні.

Я вважаю, що цей досвід потрібно відчути, адже це майже неможливо пояснити на словах. Проте зараз я думаю, що ми живемо у такий час, коли через слова все ж можливо передати відчуття. І зараз, читаючи це інтервʼю, ви маєте змогу сказати собі внутрішнє налаштування, спробувати відчути:

«Відчуй, як це - відчувати єдність.»

Просто побути в цьому, деякий час помовчати і поспостерігати за своїми відчуттями, за фразами, які приходять, за словами, візуалізацією. Відразу занурюючись у це відчуття зі всім.

У відчутті, що ми можемо бути ким завгодно, мати різні оболонки, але водночас вічне «Я» залишається.

Шлях духовного розвитку довжиною у 10 років. 10 років досліджень, 5 років допомоги людям. Ви створили безліч освітніх проєктів. Якби зараз вас могла почути кожна жінка на планеті, яке послання ви хотіли б залишити?

Мій шлях, якщо бути відвертою, почався напевно задовго, ніж 10 років. Ще в школі я вірила в реінкарнацію. Вірила, що життя не закінчується після смерті. З плином часу, коли я почала працювати з людьми, я завжди приділяю особливу увагу саме індивідуальному баченню, аби кожен, хто шукає власний шлях, мав змогу знайти свій особливий інструмент до гармонії.

Послання, яке б я хотіла залишити:

«Реалізуйся. Світ чекає твого проявлення. Твоя думка, твоя унікальність важливі. Твоє щастя, твоє задоволення від життя, твоя енергія залежать від того, чи ти реалізуєшся. Реалізуєш власне вище духовне «Я», яке проходить крізь тебе, як імпульс, як енергія, як ідея, як бажання, як зацікавленість, допомагаючи жити це життя в потоці відчуттів».

Поза увагою важко залишити проєкт «Код Богів». Познайомте, будь ласка, ближче з ним.

«Код Богів», який у мене стартував - це проєкт-наставництво з розкриття унікального потенціалу реалізації людини. З розкриття духовної, внутрішньої опори. З розкриття в людині цілителя для себе та інших людей. Розкриття Божественного потенціалу в людині, яка може створити все, що забажає. Що через зміни всередині , через роботу з власним мисленням, енергією, станом, сприйняттям, намірами ми можемо змінити зовнішню реальність. За умови лише, якщо візьмемо цю відповідальність на себе. Відповідальність у цьому контексті- це не щось тяжке, це відповідь, відгук на зовнішнє. Це про дії у відчутті, у любові. Аби кожна людина взяла цю відповідальність на себе, адже її життя у її руках і починається з неї, з її наміру все змінити. І через роботу, у любові до власного «Я» змінюється зовнішня реальність.

Назва проєкту уособлює розкриття в собі здібностей, сили, талантів, які були завжди, не одне життя. Здібностей, які насправді є здатністю бути собою і робити те, що ти любиш, слідуючи за власними імпульсами та бажаннями, відчуттями, інтуїцією і покликом душі. Довіряти собі.

Це одночасно і навчальний проєкт, і проєкт-наставництво для розкриття унікальності кожної людини.

Яким є ваш особистий секрет відкритого серця назустріч світу і вміння бачити любов, особливо у сучасному ритмі, коли жінка уособлює так багато ролей?

Мій секрет відкритого серця - це розуміти людей через розуміння себе. Бачення любові і турботи за поверхневими проявами, словами. Адже, по суті, все про любов. Абсолютно все. І все зводиться до любові, або ж до її нестачі. Трапляється, що це проявлення любові проявляється по-різному, часом викривлено. Хоча насправді людина просто потребує її, потребує уваги. Хоча зовні проявляє це не завжди приємно. По суті все про любов, про бажання її дати, прийняти, бути в цій любові. І я дивлюсь так на світ, що все, що відбувається - це можливості. Що все відбувається для мене, а не проти. І ось це вірування всередині мене створює певну зовнішню реальність.

І я вірю, що кожна жінка вміє трансформувати біль у любов, силу, ресурс. І це не про втечу чи замилювання, ілюзії. Це дійсно трансформація, в якій стріли перетворюєш у квіти (посміхається Кароліна). Я вірю, що вміння трансформувати - справжня надздібність жінок. Адже у суті своїй, все нейтральне і є енергія, яку можна перетворити. Це як дві сторони однієї медалі, таким є моє бачення.

До мене якось прийшло усвідомлення під час певної ситуації. Я бачила, як одна людина вʼїхала на автомобілі в бампер іншої. Ніяких серйозних наслідків не було, зовсім маленьке зіткнення. Проте в моменті мені прийшла фраза: наскільки ж ці люди хочуть любові, що аж стикнулися автомобілями. Хоча звісно можна по-іншому відкритися, отримувати і дарувати любов.

Я дякую вам. Здається багато чого сказала …енерго-ключів, енерго-кодів, читаючи певні частини цього інтервʼю, запустяться зміни і кожен відчує щось своє.

Я часто кажу: «Не настільки важливо, ЩО я говорю, а що у вас запускається всередині, поки я говорю - які образи, емоції, ідеї, спогади? Ось це індивідуальне найважливіше!»

Медитація «Місія Душі»

Кароліна Павловська. Офіційний сайт

Підписатися