Іванна Файдаш. Провідник до жіночності про мистецтво бути автором власного життя, природну красу і жіночу енергію
- BOMOND VIP fashion magazine
- 14 хвилин тому
- Читати 6 хв
«Живіть так, як ви цього бажаєте»
Інтервʼю, у якому кожна жінка безумовно відчує частинку власного серця і фрагменти своєї історії. На межі сміливості і бажання бути щасливою, сторінками розповіді про страхи і справжню жіночність ...героїня обкладинки журналу BOMOND VIP fashion - Іванна Файдаш відкриває завісу вміння відчувати себе, руйнуючи шаблони поглядів суспільства, аби не бути "пташкою, яка бʼється у вікно" ...
Пані Іванно, хочу сьогодні розпочати нашу розмову з ваших слів, які мені дуже сподобались: «Якщо ти відчуваєш, що ти в чужій історії, не бійся її покинути». Розкажіть, будь ласка, яким був ваш шлях до такого прекрасного бачення власної цінності?
Хочу сказати те, що коли ми б'ємося в чужі двері, там де нам не відкривають, нам треба пошукати нові двері. Це пов'язано у мене більше з тим, що я була довгий час на нелюбимій роботі. Також я була одружена і не почувала себе до кінця щасливою, почувала, що я десь не там. Просто це не моє місце. Просто мене знецінювали. І мені прямо говорили: «Хочеш йти - йди» ..

А ти з цим страхом …як ти підеш, у тебе на руках маленька дитина і ти не можеш піти, ти сидиш на тому місці і думаєш, що щось зміниться. Але насправді нічого не міняється. Пізніше я була в довготривалих стосунках, для яких характерним був теж аб'юз, у певному сенсі психопатія з боку партнера. Ми то розходилися, то знову були разом. І просто нічого не мінялося. Я хотіла ці стосунки завершити. Але, коли ти сидиш на емоційних качалях, з них важко зійти. Тому що звичка бути в цьому стані з часом стає все сильнішою. І ти залишаєшся, тобі важко з них піти.
Це стосується і роботи. Коли ти працюєш і робота дещо не йде, ти не відчуваєш, що це дійсно твоє. Але ти працюєш, почав працювати. Ти просто себе робиш в'язнем власного життя. Ти нічого не міняєш.
Коли я почала йти в духовність, я розпочала цей шлях спершу з інтересу, а потім з того, що мені це подобалось. Я шукала відповіді на свої питання. І шукала ключі, як вийти з минулих стосунків. І як взагалі знайти себе. Це дійсно питання, які безумовно важливі.
Чого я хочу?
Чим мені займатися?
Що мені робити, щоб життя змінилося?
І я почала шукати відповіді і ключі саме в духовності.
Я зрозуміла одне …що ми зі свого страху не залишаємо певного місця …певного місця проживання, певного місця, зв'язаного з стосунками, зв'язаного з роботою, з оточенням, через страх того, що в новому місці нам буде страшно. Вже краще бути там, де я є. Тут ти хоч знаєш, що тебе чекає.
Але насправді, коли ти відчуваєш мотивацію і відчуваєш такий поклик, що більше так не можна, ти просто йдеш. Ти йдеш, не озираючись назад. Так проходить якийсь рік, два. У тебе можуть почати закрадатися думки: «а може треба було там залишитись». Тому що з часом ми знецінюємо те, що в нас є. А там, де було погано, ми забуваємо про те, що там було погано, і пам'ятаємо тільки щось хороше з того.
І я зрозуміла, що наш мозок часто знецінює те, що ми маємо на той момент, а коли ми це залишаємо, ми відчуваємо свободу. Але за якийсь час ми пам'ятаємо тільки хороше, що було в минулому, там, де нам було погано, а про погане ми забуваємо.
Наше життя нас може так провести, що людина може повернутися в минуле місце, в минулі ці стосунки, до минулого проживання, до минулої роботи. Побувши там день, хоча б просто пару годин, ми розуміємо: «Боже, яка я зараз щаслива, що я залишила це місце тоді, бо зараз не знаю, що б зі мною було».
Це велика правда в тому, що коли дійсно ти відчуваєш себе нещасливим, або відчуваєш, що ти не там, де ти маєш бути, ти просто відчуваєш поклик «це не моє», і йдеш.

Те саме, як пташка б'ється в вікно. Вона зі страху б'ється в вікно, вона нічого не може зробити, вона просто собі шкодить. Так само робимо і ми - ми собі шкодимо тим самим, що ми залишаємося там, де ми не хочемо бути. Ми б'ємося …б'ємося в вікно, ми просто не шукаємо виходу. Ми б'ємося в вікно і думаємо, що щось зміниться. А насправді просто треба піти.
Провідник до жіночності - без перебільшень, одна з найкрасивіших місій. З чого починалась для вас ця роль? Яким для вас стало амплуа провідника?
Взагалі це амплуа у мене з'явилося завдяки ментальним бесідам. Я думала, як себе назвати, як себе правильно представляти людям, яку цінність я собою несу, і чим я можу їм допомогти. І за допомогою ментальної бесіди моєму провіднику прийшла така думка, що я маю гарне уособлення образу жіночності.
Саме так і народилось формулювання провідник до жіночності. І дійсно я відчула, що це моє, тому що ця жіночна енергія, вона є в кожній з нас, але ми її часто в собі приглушуємо …роботою, домашніми справами. І ти просто не маєш часу на себе, гублячись в турботах, побуті. Ти не маєш часу на того, щоб згадати про те, що ти жінка, ти прекрасна частина людства.
І ти просто забуваєш про те, що ти жінка, ти не повинна нікому нічого доказувати, ти не повинна для чоловіка варити борщі, і твоє місце не на кухні, а твоє місце там, де ти хочеш бути. І коли нам наше суспільство з давніш часів навʼязує, що місце жінки на кухні чи народжувати дітей і їх виховувати, і більше вона нічого не вміє, це тільки наші нав'язані стереотипи, насправді все інакше.

Зараз жінка ладна змінити світ, коли вона цього хоче. А коли вона постійно слухає, скажімо, чоловіка, чи слухає суспільство, це просто забирає час і можливості. Треба слухати себе …Якби я колись не послухала себе, зараз сиділа би і плакала, думала, яка я нещасна, і боялася змін.
Але колись я не побоялася, далекі п'ять років назад, змінити своє життя, піти з нещасливих стосунків, піти в життя, якого я дійсно хотіла, якого я заслуговувала. І це мені відкрило світ. Понад три роки я була у ролі учня, і вже більше півроку - в амплуа провідника. І я дійсно відчуваю, що це моя місія, це моє місце. Я нікому нічого не винна, і я не зобов'язана робити те, що мені диктує суспільство. Я йду проти стереотипів, і я вважаю, що кожна з нас гідна кращого життя.
Які б головні поради ви обрали сказати жінкам зараз, аби відчути мистецтво бути в гармонії з собою і стати автором власного життя?
Головна порада від мене - жити так, як ти хочеш. Незалежно від будь-кого, незалежно від суспільства. Навчіться відчувати себе. Навчіться відчувати те, чого ви дійсно хочете в житті. Якщо ти хочеш подорожувати - подорожуй. Якщо ти хочеш одружитися - одружуйся. Роби те, що хочеш, і живи своїм життям без страху. Страх - це те, що вас зупиняє. Ти заслуговуєш на найкраще. Пам’ятай про це.
Найбільша мотивація для мене - це я.
Я зрозуміла, що те життя, у якому жила - не моє і змогла піти далі. Назустріч до життя, яке давно хотіла, про яке мріяла. Моє життя нагадує мені фільми про подорожі. Фільми про сильних жінок, яким вдалося вибратися з того життя, якого вони хотіли позбутися. Це важливо розуміти кожному.
Ви можете просто почати проявляти себе в соціальних мережах. Ви можете почати показувати себе світові. І ти можеш говорити про себе. Але без страху осуду. Люди говорили і будуть говорити.
Важливо те, що ти кажеш собі. Ти маєш вірити в себе. Памʼятай про це.
Бути жінкою у реаліях сучасного життя - це дар. Проте кожна з нас, час від часу, втомлюється від ритму і можливо геть трошечки втрачає саму себе серед десятків власних ролей, бізнес-леді, матусі, дружини, доньки? Чи вдається вам тримати рівновагу?
Скажу чесно, мені важко поєднювати бізнес і материнство. Це одна з найважчих для мене тем. Часом, коли я почуваюся дуже виною перед донечкою, що я не завжди можу їй приділяти достатнього часу, дуже сподіваюсь, що вона в дорослому житті зрозуміє мене і не буде засуджувати. Але я безумовно стараюся їй приділити максимально багато уваги, наскільки це можливо від мене.

Жіночу енергію кожен описує по-своєму. Яке б визначення дали ви цьому терміну?
Для мене жіноча енергія – це про свободу, це про сексуальність, це про те, що ти собі дозволяєш те, що ти хочеш, ти не слухаєш думку оточення. Ти сприймаєш себе як жінку і ти свою жіночу енергію націлюєш на те, щоб пронести задоволення. Жіноча енергія – це про задоволення, про романтичність. Для мене це про таку енергію балансу, коли все гармонійно.
Жіноча енергія – це краса, яка надихає. Це стан, яким ти хочеш ділитися зі світом.