Ірина Блажина: «Коли сильна людина вже не сильна: психологія життя без права на слабкість…»
Одне з вічних питань цивілізації: СИЛА — СЛАБКІСТЬ.
Давайте розбиратись…
Який сенс має слово СИЛА як загальна категорія?
СИЛА — це здатність людини долати зовнішній і внутрішній опір або протидіяти йому за допомогою зусиль.
Є фізична, духовна, інтелектуальна, емоційна, соціальна, ментальна сила.
Що бажаєте, то й обираєте.
Еволюційно — сильніший виживає й отримує все: владу, простір, їжу, ареал для розмноження.
Тому наш тваринний мозок диктує: БУДЬ СИЛЬНИМ І ОТРИМУЙ ОДРАЗУ, ОТРИМУЙ УСЕ, ОТРИМУЙ НАЙКРАЩЕ.
Вічна війна всіх проти всіх.
Дуже просто, примітивно і всіх влаштовує.
Але крім мозку людська система має ПСИХІКУ.
І ось тут усе цікавіше, складніше, непередбачуваніше.
ПСИХІКА — єдиний чинник, який функціонує у бінарному світі (наявність протилежностей: літо — зима, темний — світлий і т. п.).
І саме психіка примушує нас вивчати світ, робити вибір, щоденно генеруючи протилежності.
Це і є істинна свобода!
Не знаючи, що таке тьма, людина не зрозуміє, як виглядає світло.
Не знаючи, що таке ЗРАДА, ми знецінюємо ВІДДАНІСТЬ…
І лише гармонійне поєднання протилежностей дає людству яскраву, цікаву, калейдоскопічну картину ЖИТТЯ.
Отже, у СИЛИ є свій антагоніст — СЛАБКІСТЬ.
І чому наш мозок бунтує проти слабкості?
Слабкість — це той стан, коли ми нічого (або дуже мало) не можемо й не хочемо.
Отже, не бігаємо за здобиччю, не рухаємося вперед і вгору, не досягаємо цілей…
Стаємо НЕСПРОМОЖНИМИ.
За законами еволюції ми повинні звільнити місце СПРОМОЖНИМ (бажано вмерти).
Жах?!
Ні…
Жорстка правда земного світу.
І ми, знаючи це, ставимо нові цілі, доводимо, що ми долаємо, можемо, знаємо, хочемо, прагнемо…
І з останніх сил доповзаємо до останньої риски…
І падаємо від інсульту, інфаркту, неврозу, панічних атак…
Клянемо себе за слабкість… і знову вгризаємося в нову мету…
І так багато разів…
А потім… останнє слово над труною…
І світ іде далі…
Уже без нас…
Без нас, таких сильних, таких спроможних, таких вмотивованих.
Як це працює?
Цілком у рамках законів фізики:
ЗАКОН РІВНОВАГИ
Чим сильніша наша сила, тим сильніша наша слабкість.
Слабшає сила — слабшає слабкість.
І все діє гармонійно!
Але ж люди наперекір природі намагаються підсилити силу, порушуючи баланс.
Курси, ретрити, школи енергетики, схіми, молитви, мантри, психоактивні речовини — все це добре працює…
Але недовго… Ми знову підсилюємо себе, знову мотивуємо.
Зростає сила…
І ЗРОСТАЄ СЛАБКІСТЬ…
Баланс збережено!
Природу не обдуриш.
Закони фізики теж!
Збираємо пазл:
1. Мозок, заточений на постійну боротьбу, кричить:
УПЕРЕД!! ЗАХОПЛЮЙ!! ДОСЯГАЙ!! ПІДВИЩУЙ СТАВКУ!! РУХАЙСЯ!! СТАВ НОВІ ЦІЛІ!! БУДЬ СИЛЬНИМ!!!
2. Психіка, заточена на рівновагу, знущається:
А ДЗУСЬКИ!!
ТИ ПОРУШИВ ЗАКОН РІВНОВАГИ.
ТИ ВИБРАВ УСЮ КВОТУ СВОЄЇ СИЛИ НА ДАНОМУ ЕТАПІ.
ТИ НЕ РОЗУМІЄШ СМИСЛУ СЛАБКОСТІ…
Я ВМИКАЮ ГАЛЬМУВАННЯ.
3. І починаються всілякі дива, що заважають БУТИ СИЛЬНИМ: ти захворів — лежиш, ти застряг у ліфті — висиш, ти не встиг на зелений — стоїш, ти не дочекався важливої розмови — заснув. Це все прояв терапевтичної слабкості.
І так далі й тому подібне…
Повірте, психіка знайде спосіб, у який тебе зупинити, ЩОБ СИЛЬНА ЛЮДИНА ВЖЕ СТАЛА НЕ СИЛЬНОЮ…
4. Приходить слабкість для РІВНОВАГИ, щоб ти не згорів, не сказився, не здурів, не перетворився на робота чи тварину…
5. Без слабкості немає сили.
Це дві сторони однієї медалі.
Жодна не є хорошою чи поганою.
Вони — прояв ДВОПОЛЯРНОГО СВІТУ, в якому ми існуємо.
І людина протягом життя вчиться управляти цими станами.
Собі і людям на користь.
6. Що буде, якщо ігнорувати СЛАБКІСТЬ і все робити через «не можу»?
Є така НЕВИЛІКОВНА хвороба — ВИГОРАННЯ.
Зустрічається нечасто, але страшніша за інсульт, інфаркт та онкологію.
Людина НІЧОГО НЕ МОЖЕ, НІЧОГО НЕ ХОЧЕ, НІЧОГО НЕ ПРАГНЕ. Просто лежить роками, дивиться в небо… або в стелю.
Немає сили, немає слабкості, немає НІЧОГО.
Є смерть при житті.
Розвалюється здоров’я, кар’єра, стосунки, вмирають плани й мрії, зникають почуття й думки…
І в людини немає СИЛ і бажання щось повертати й відроджувати…
Тож ретельно стежте, щоб ваша сила і ваша слабкість були в гармонії.
Не ігноруйте сигнали тіла, душі й простору…
І будьте щасливими у своїй слабкості….
Автор. Ірина Блажина, психологиня
