Присвячений весні, жіночій красі, любові, у якій розквітає серце і світ навколо, святковий випуск жіночого журналу BOMOND VIP fashion стає головним натхненням року для кожної жінки сучасності, жінки, яка відчуває, обирає, крокує впевнено вперед, залишаючись у головній ролі власного життя.
Чарівна Анастасія Могилова, амбасадор журналу, доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України, переможниця Всесвітніх конкурсів краси: Mrs Millenium Universe-2023, Mrs World Diversiti-2022, Queen Universe-2022 в особливому інтервʼю у тандемі з талановитим фотографом і викладачем фотокурсів Марком Качуро.
«Жінка – це діамант, що сяє незліченною кількістю граней»
В об`єктиві – жінка-весна – феєрія радості, оновлення і бунт кольору та аромату, їх переливи. Пані Анастасіє, з яким кольором у Вас асоціюється час пробудження природи, всього живого, піднесеність настрою?
Саме із рожевим… Ніжно-рожевий, який наче повільно набуває соку і стає дуже яскравим, насичено-рожевим, щоб потім вибухнути червоним. Саме так народжується будь-що живе у природі, із чистого листа, насичуючись життям зсередини, щоб пульсувати щодня сильніше, ставати яскравіше, а одного дня вибухнути і наситити цим життям все навкруги, залити все вже літнім сонцем.
Відомо, що кожна жінка з приходом весни переживає також процес внутрішнього оновлення, певної психологічної трансформації. Це відбувається в процесі планування подій на найближчий час, вибір дієт, оновлення гардеробу, запис на обрані курси, вливання в нові спільноти чи організація елементарних посиденьок з подругами, які насправді багато значать для жінок тощо. Пані Анастасіє, з чим у Вас пов’язані весняні трансформації?
Я дуже люблю відкривати для себе нові країни. А оскільки моя офіційна двомісячна відпустка щороку припадає на липень і серпень, то кожного року ці місяці для мене – це час для мандрівок. Підготовку до подорожей я розпочинаю саме навесні. Я багато читаю про країни, до яких планую подорож, ознайомлююсь із різними доступними матеріалами про історію, культуру, традиції країн. Тому навесні відбувається так звана теоретична підготовка, а вже практична частина пізнавання світу відбувається влітку.
Пані Анастасіє, чи можете Ви пригадати якісь визначні події у своєму житті, які відбулись навесні, з чим це пов’язано?
10 років тому у квітні 2015 року я захистила свою докторську дисертацію і остаточно розквітла в науці. І відбулося це також символічно: у серці нашої країни – у Києві.
Беззаперечно, втіленням образу весни є жінка. Які, на Вашу думку, вона повинна мати риси зовнішності і характеру? Які стереотипи образу весни, чи вони теж, як і темп нашого життя, змінюються?
Мене завжди захоплював привілей бути Жінкою. Жінка ніколи не буває однаковою, і це її різноманіття має тривати безкінечно. Можливість розуміти свою красу та жіночність, насолоджуватися нею та нести її у цей світ, прикрашаючи його, – це не залежить від пори року. Це створюється жінкою в собі, а потім відкривається світу через її слова, погляди, рухи, посмішку, дотики, поцілунки. А особливо, навесні, коли природа прокидається після зимового сну, жінка може розквітнути по-новому і вже у стані задоволеності своєю унікальністю сповнити світ своєю красою.
На Ваших фото надзвичайно ніжно і водночас насичено передано колір, навіть із цілою гамою відтінків. Що хотіли передати цією палітрою: від світлого, аж білого, до насиченого лілового й малинового?
У цій фотосесії безліч відтінків одного рожевого кольору нагадує про глибину жіночої природи. Жінка – це тепло, близько, прекрасно, світло, зворушливо, глибоко, закохано, кокетливо, чисто, піднесено, просто і вічно. А якою бути сьогодні – це вибір кожної із нас.
Квітковий принт – невід’ємний атрибут декорацій. Як було організовано і підібрано все необхідне, адже кожна річ перебуває на своєму місці – нічого зайвого, гармонія в усьому?
Кожна фотосесія, особливо тематична, – це також люди, які залишаються поза кадром. Я думаю, що нам дуже пощастило мати людей, які на сьогодні вже стали друзями і ніби членами родини. Це ті, хто допомагає із деталями, щоб все було на своєму місці: дизайнерка костюму, візажист, перукар (до речі, це все одна дівчина), швачка, яка створює костюм, власниця фотостудії, яка через її захоплення процесом асистує під час зйомок і допомагає із дрібними декораціями.
Це все, наче «всі дороги зійдуться в одній точці». Так і в нашому випадку: ми просто любимо те, що робимо, і нам комфортно разом. А тому і результат виходить дійсно вражаючим.
Безперечно, центральним образом фотосесії є Ви, пані Анастасіє. Фотографом було, як ніколи, ніжно, плавно, проте чітко передано форми, лінії Вашої фігури, Вашого прекрасного тіла. Сукня, босоніжки, локони – все це доповнює і підкреслює, а головний акцент – поза, постава – зафільмувала цю урочисту мить. Чи можна хоч трішечки привідкрити завісу із секрету такої довершеності? Я не можу відвести своїх очей, читачі, думаю, теж.
Вся справа – в оточенні. В тому, яка атмосфера навкруги, і як ми почуваємося в цій атмосфері. Коли ми оточуємо себе людьми, із якими приємно просто знаходитися поруч, наше обличчя і тіло випромінюють особливе світло. Якщо ми перебуваємо серед людей, яким не боїмося довіритися, у щирому відношенні яких впевнені, то і наші обличчя сяють по-особливому.
Мені пощастило зустріти фотографа, перед обʼєктивом якого я почуваюся спокійно, вільно, розслаблено, оскільки довіряю йому, бо відчуваю його щире бажання представити мене у найкращому світі (в прямому і в переносному сенсі) і впевнена у його людській порядності.
Крім цього, я знаюся на фотопозуванні і, як і всі жінки, знаю свої красиві сторони, так звані «вигідні ракурси».
Дуже несподівано і вдало, як на мене, обрано матеріал, з якого пошито сукню. Світло-рожевий оксамит, замість дещо набридлого шифону, мусліну чи шовку – це дуже ефектно, жіночно, виграшно у всіх відношеннях. Фігура у сукні з оксамиту (на противагу синьому, з новорічного образу) нагадує пухнастого вербового котика, який пригрівся на гілочці в пучках сонячного проміння, або ж неначе ніжна брунька, що ось-ось стане запашною квіткою. Чи подобається Вам оксамит?
Подобається. Дуже. Мені взагалі подобаються матеріали, фактури, деталі, які підкреслюють жіночність. Я більше уявляю себе в ніжному, романтичному образі, аніж у мілітарі. При цьому я завжди відкрита до експериментів, бо хто знає, яку приховану сторону можна буде винайти, адже ми, жінки, такі різні, загадкові і непередбачувані.
Ну, і звісно, весна – це протиріччя, певний бунт викликам суспільства, дослухання до своїх витоків. Жінка, яка долає протиріччя, згладжує гострі кути або ж відшліфовує свій характер у процесі боротьби за успіх. У Вашому образі, пані Анастасіє, сміливі акценти з натяком на можливі протиріччя – це модне поєднання рукавичок та босоніжок, об’ємних бантиків і тонких ліній, смужок. Скажіть свою думку, пані Анастасіє, чи хоч на крихту погоджуєтесь із моєю думкою?
Сміливі акценти, про які Ви зазначили, – це різні грані мене, те, якою я можу бути. Різною. Дійсно, подекуди це і про боротьбу із стереотипами також. В останні часи я доволі сильно змінилася у питанні прояву себе, демонстрації своєї зовнішності. Звісно, інколи це обумовлено титулами, які я отримала. Але інколи це, дійсно, боротьба зі стереотипами. Памʼятаю, як ще на початку своєї наукової кар’єри я завжди дивувалася тому образу, із яким дуже часто асоціюють жінку-професора. І тоді я сказала, наче виклик: «А я доведу, що жінка у науці може бути красивою!». Отак і рухаюсь по життю, долаючи стереотипи і розкриваючи жінку в собі і світові. І мені це подобається!
Яка Ваша улюблена весняна квітка?
Конвалія. У Франції конвалія є символом любові, там навіть святкують День конвалії, і всі закохані дарують один одному маленькі букетики.
Я бачу в цій французькій традиції деякий символізм. Чиста, маленька, тендітна квітка. А велике зелене листя наче захищає її. Як любов, яку слід оберігати від будь-якого бруду і всіляких руйнувань ззовні.
А ще конвалія є особливою квіткою для мене, оскільки її дуже любила моя мама.
Кому належить ідея образу для фотосесії?
Ідеї практично усіх фотосесій пропонуються фотографом. Марк, як митець, бачить наперед і може уявити кінцевий образ. До того ж йому цікаво розкрити нові грані моделі, спробувати щось нове, зробити виклик самому себе і перевершити себе.
Я при цьому дуже ретельно підбираю деталі і завжди погоджую із ним всі дрібниці, вволікаючи його у процес підготовки. Після великої кількості фотосесій у нашій із Марком комунікації вже давно стерлася грань у розподілі обовʼязків. Мені дуже приємно, що ми орієнтуємось на бездоганний результат, а не лише на механічне виконання своїх задач. Тому ми разом плануємо нову зйомку для втілення його нових ідей.
Чи можна поцікавитись, що символізує бант?
Бант на жінці як символ того, що жінка є єдиним подарунком, який сам себе запаковує.
В цілому, складається враження, що героїня фото – втілює ідею подарунку весни усім жінкам. Звісно, кожна представниця прекрасної статі мріє про свій подарунок. Що б це могло бути? А що подарувати весні може сама жінка? Який це буде дар?
Нарешті – бути щиро задоволеною собою. Любити себе. І сяяти. Жінка – це діамант, що сяє незліченною кількістю граней. Розкриваючи ці грані, вона щоразу передає світу певне послання. Розкривайте ваші грані, демонструйте їх. А світ нехай із вдячністю приймає те, чим ви захотіли поділитися.
Марк Качуро. Світлини, на яких жінка розквітає, очима фотографа
Чи не бажали Ви, Марку, додати до чудового образу пташку? Якщо так, то яка б це могла бути пташина?
Пташка дійсно могла б стати цікавою деталлю, яка підкреслила б атмосферу фотосесії. Якби я додавав таку деталь, то це, мабуть, була б червона канарка або кардинал — їхній яскравий колір гармонійно перегукується з образом пані Анастасії, додаючи ще більше динаміки та характеру.
Не помилюсь, якщо зазначу, що пані Анастасія саме у цій фотосесії відкрила всі свої приховані таланти, проявила і показала усі відтінки тієї ніжної краси, молодої бадьорості, що заражає енергією і ніжністю, з вогнями таємничих грайливих іскор в очах. Це був тріумф! Як Вам вдалося відкрити всі дверцята, щоб чарівна модель засяяла, мов сонце?
Дякую за такі теплі слова! Головний секрет у тому, що фотосесія — це завжди співпраця. Я прагну створити атмосферу, де модель почувається комфортно і розкуто, де кожен рух і кожен погляд є природним. Коли людина починає довіряти процесу, зникає скутість, а натомість з’являється справжня магія кадру. Пані Анастасія від початку мала неймовірний заряд енергії, і моя задача була лише направити цей потік у потрібне русло.
Чи зринали у Ваших думках образи виїзних фотосесій з Анастасією?
Безперечно! Вона має особливу харизму, яка може виглядати по-різному залежно від локації. Наприклад, я бачу її у ніжній фотосесії в полі з маками або ж у розкішній кінематографічній зйомці на тлі старовинної техніки та архітектури.
Де знімати важче: у студії чи на природі? Чи є у Вашій місцевості неповторні локації, де б можна було зробити неповторну фотосесію?
У студії я повністю контролюю світло та фон, але природа дає можливість імпровізувати й додавати елемент непередбачуваності, що може зробити кадр унікальним. У нашій місцевості є чудові локації — наприклад, Дніпро має мальовничі набережні, старовинні квартали й чарівні парки, які створюють ідеальне тло для атмосферних зйомок.
Які кольори, на Вашу думку, Марку, найбільше до лиця пані Анастасії?
Червоний, як у цій зйомці, однозначно підкреслює її харизму, додає пристрасті та грайливості. Також чудово виглядали б глибокий смарагдовий, насичений бордо та класичний чорний.
Чи залишилися за кадром деякі «закладки» для нових сюжетів та образів?
Так, і це завжди чудово! У процесі зйомки з’являються нові ідеї, які відкладаються на майбутнє. Деякі моменти навіть свідомо не використовуєш одразу, щоб повернутися до них у наступних проектах.
Плануванням якої зйомки будете займатись найближчим часом, чи, можливо, уже займаєтесь? Чи це сюрприз?
Є кілька ідей, які зараз готуються. Деякі з них — це сюрприз, але скажу так: це буде щось неочікуване, із цікавими стилістичними рішеннями та новими творчими підходами.
Щиро дякую за цікавенну розмову Вам обом!
З повагою – Діна Горбенко, журналістка, редактор