Руслана Галущак. Про власну філософію вчителя, поетику цифр і найголовнішу цінність - родину

Руслана Галущак - інфлюенсер нового покоління, для якої освіта давно вийшла за межі звичних уявлень. Вона говорить мовою сучасних цінностей, залишаючись учителем, який не читає лекцій, а ділиться сенсами. У її світі математика поєднується з реальністю, а соціальні мережі - з бажанням бути почутим. Розповідь пані Руслани про те, як знання можуть стати трендом, материнство і сімʼя - світлом сьогодення, а щирість — найсильнішим інструментом вчителя.

Пані Руслано, розпочну нашу розмову зі слів, які ви залишили в одному із дописів: «Ми живемо те життя, на яке нам вистачило сміливості». Мені дуже імпонує ця думка. Розкажіть, будь ласка, якою є ваша особиста історія - до амплуа вчителя, прекрасної дружини і матусі?

Це, напевно, історія маленької, невпевненої дівчинки, яка дуже хотіла подобатися всім і постійно себе критикувала. Я боялася осуду, але всередині було розуміння, що своє життя і як жити обираю тільки я. Мабуть, саме моєю рушійною точкою стала вагітність. Саме тоді я вирішила вести блог, щоб ділитися своїми думками, історіями, надихати інших.

Від самого початку я відчувала, що хочу нести світло і добро, бо все, що я показую у блозі, завжди про родину, про дітей, про цінності, про любов. Мені хотілося ділитися тим, як я виховую діток, які у нас стосунки з чоловіком, що для мене є головним. Коли я завагітніла вдруге, я зрозуміла, що хочу рухатися далі, хоча мені було страшно. Я ж вчитель, і тоді здавалося, що не зовсім доречно вести блог. Але потім усвідомила - я не лише вчитель, я ще й жінка. І я можу бути сучасною, відкритою, можу ділитися своїм життям, навіть якщо на мене підписані батьки учнів чи колеги.

Поступово блог став для мене не лише про сімейні цінності, а й про поєднання з професією, з математикою, з моїм внутрішнім світом.

А ще - я людина, яка не вміє просто сидіти без діла. Я працюю з дитинства, навіть тоді, коли інші діти гралися. Завжди хотіла мати власні кошти, купувати те, що мені подобається. І коли відчула, що мені не вистачає внутрішнього руху, зрозуміла: блог може бути не лише хобі, а й способом розвитку. Мені хотілося, щоб він надихав і водночас приносив фінансову впевненість. Адже коли жінка має власний дохід - вона по-іншому себе почуває. Напевно, тому блог для мене став чимось більшим, ніж просто сторінкою. Це мій шлях до самостійності, до впевненості і до натхнення для інших.

Ми живемо у час, коли образ сучасної жінки розквітає величезною кількістю різних граней. Яким є образ жінки сучасності у ваших очах?

Сучасна жінка для мене - це сильна і цілеспрямована людина, яка може боятись, але все одно робить перший крок. Вона не ідеальна, але справжня. Вона працює, розвивається, виховує дітей, створює затишок і водночас знаходить час для себе.

Я вважаю, що жінка повинна дбати про свій розвиток і зовнішність, бо це також частина внутрішнього стану. Ми живемо у світі, де візуальне має значення, і доглянутість - це не марнославство, а повага до себе. Сучасна жінка повинна мати хобі, розвиватися, дисциплінувати себе, навіть якщо не завжди хочеться. Вона не сидить без діла - вона поєднує материнство, роботу, творчість, турботу про сім’ю. І водночас вміє дозволяти собі відпочинок, розслаблення, час для душі.

Неозброєним оком відчувається те світло, яким ви наповнюєте ваше життя …такими прекрасними є ваші погляди про родину, діток, відношення у сімʼї. Яке б визначення материнства дали ви? Якими є ваші головні цінності виховання?

Материнство для мене - це безумовна любов і нескінченне джерело сили. Саме діти стали моїм головним стимулом для розвитку. Вони наповнили нашу сім’ю світлом, теплом і любов’ю. Це почуття, коли навіть тоді, коли вже не маєш сил, все одно знаходиш енергію зробити дітей щасливими.

У вихованні для мене головне - любов і повага. Ми з чоловіком завжди показуємо дітям, що в сім’ї має бути взаємна повага: до мами, до тата, до інших людей. Ми вчимо їх відповідальності за свої вчинки - якщо щось зробили не так, мають це усвідомити.

У нас є домовленість: якщо є провина, є й обмеження - без покарання, просто як навчання розуміти наслідки.

Ми багато розмовляємо з дітьми, пояснюємо, підтримуємо. Вчимо їх чесності, доброти, поваги до дорослих і до вчителів. Пояснюємо, як заробляються гроші, як важливо цінувати те, що маєш. Ми не просто виховуємо, ми ростемо разом з ними.

Сьогодні мені згадались слова, що математика - це не лише історія про даний предмет. Вона про поетику цифр, власну філософію і вміння бачити глибше не лише розумом. Яке б визначення математики дали ви? Якою є ваша особиста педагогічна філософія?

Математика для мене - це потужний інструмент для розуміння та опису світу навколо нас, а також втілення порядку і логіки. Вона не лише вчить рахувати, але й розвиває логічне мислення, уважність і терпіння. Я люблю математику за її точність і ясність, адже у кожному рівнянні є відповідь, яка або правильна, або неправильна - без напівтонів і сумнівів.

Математика вчить дисципліни і впертості. Кожне завдання потребує зосередженості: якщо зробити помилку на одному етапі, то весь розв’язок буде неправильним. Тому, коли працюю над задачами, завжди перевіряю розрахунки кілька разів.

Моя педагогічна філософія ґрунтується на принципах активного навчання і розвитку критичного мислення. Вважаю, що навчання має бути інтерактивним - діти повинні не просто слухати, а мислити, аналізувати, шукати свої рішення. Моє завдання не просто передати знання, а навчити бачити суть, мислити ширше і застосовувати вміння у реальному житті.

Ви створили дуже гарну рубрику «Шпаргалки». Пропоную сьогодні залишити від вас декілька порад для наших читачів.

Ця рубрика для мене - спосіб ділитися не лише знаннями, а й частинкою власного досвіду, підтримки, тепла. У кожній «шпаргалці» є щось життєве, справжнє і потрібне.

Я би хотіла, аби зараз ви уявили, що кожна жінка у світі отримає від вас листівку. Яке послання ви хотіли б написати?

Страх - це зло, тому не бійтеся мріяти і йти за своїми цілями. Ви здатні на все! Але робіть кроки!

Підписатися