Ольга Мостова: «Бути жінкою - це дар»

Ольга Мостова - авторка книги «Перезапуск реальності», духовна наставниця, енергопрактик, авторка медитацій та провідниця жіночих трансформацій. У новому інтерв’ю на сторінках BOMOND VIP fashion ми говорили про шлях до усвідомленого життя, про внутрішню опору, фінансове мислення та партнерство без старих сценаріїв. Про жінку, яка за своєю природою - мрійниця, і про безумовну необхідність дозволяти собі красу, турботу й задоволення без почуття провини. DIGITAL обкладинка сьогодні присвячена прекрасній філософії, у якій бути жінкою - це дар.

Пані Ольго, дуже рада сьогодні нашому інтервʼю. А розпочну я зі слів, які стали ключем до першого знайомства з вами: «Амбасадорка жіночності» …Мені надзвичайно імпонує, як ви позиціонуєте себе. Розкажіть, будь ласка, як ви прийшли до своєї справи, що стало тим поворотним моментом, коли ви зрозуміли, що допомагати людям - це ваше покликання?

Фраза «амбасадорка жіночності» з’явилася не одразу. Мені знадобився час, щоб чесно сформулювати свою місію. Сьогодні я називаю себе "амбасадоркою щастя та жіночності", бо для мене жіночність — це передусім внутрішній стан, у якому жінка відчуває себе живою, цінною і наповненою.

Мій шлях почався з кризи. Після другого розлучення я буквально втратила себе. Зовні я виглядала сильною жінкою, яка справляється, але всередині жила в стані жертви — постійно чекала підтримки від когось і не відчувала внутрішньої опори.

Саме тоді я почала глибоку роботу над собою: психотерапія, курси, жіночі практики, наставництво. Один із курсів був присвячений жіночності — і він став переломним. Я вперше побачила жінку, яка не "вдає жінку", а просто є нею. Її жести, голос, рухи, погляд — усе в ній транслювало жіночий стан.

Я буквально закохалася в образ своєї наставниці: у її жести, мову тіла, манеру говорити. Вона була жінкою у всьому — і я зрозуміла, що хочу так само.

Тоді я зрозуміла: я "повернулася додому" — до себе справжньої.

Я почала втілювати ці знання у своє життя. І дуже швидко помітила зміни: інше ставлення чоловіків, інша увага, інша якість життя. І несподівано почала чути компліменти від інших жінок. Не за зовнішність, а за стан. За те, як я рухаюсь, говорю, навіть мовчу.

Так я зрозуміла, що мій досвід — не лише мій. І що я можу допомагати іншим жінкам проходити цей шлях усвідомлено. Саме з цього народилися моє наставництво "Секрет Процвітання", де я ділюся знаннями і практиками, які змінили моє життя і змінюють життя жінок, з якими я працюю.

Яке б визначення жіночності дали ви? Яким є образ сучасної жінки для вас?

Жіночність не можна описати одним словом. Для мене жіночність — це природна легкість і внутрішня іскра, яка запалює простір.

Саме вона надихає чоловіків, митців, бренди, створює красу у світі — від мистецтва до парфумів.

Важливо розуміти: жіночність не потрібно «створювати». Вона є в кожній жінці від народження. Але виховання, сімейні сценарії, культура можуть або підтримати її, або приглушити. Найчастіше перша рольова модель — це мама або бабуся. Ми багато наслідуємо від жінок, які нас оточують.

Сучасна жінка, на мій погляд, може бути сильною, реалізованою, фінансово незалежною — і водночас м’якою, чуттєвою, живою. Мені дуже відгукується, що в Україні зараз з’являється багато наставниць і проєктів, які допомагають жінкам не лише досягати кар'єрного успіху або бути домогосподарками, а й відчувати, що вони є чимось більшим.

Ви дуже натхненно говорите про гармонізацію внутрішнього стану. Що, на ваш погляд, є першою ознакою того, що всередині жінки настав дисбаланс і з чого починається шлях до відновлення?

Перша ознака — очі без вогників, без запалу, без бажання жити. Часто це через те, що жінка віддається лише роботі або не звертає сама на себе увагу (не цікавиться своїм зовнішнім виглядом, не чепуриться, не фліртує, дуже стримана і "затиснута"). Така жінка, скоріш за все, відчуває себе неповноцінною і перестає відчувати себе жінкою поруч із чоловіками або поруч зі своїм обранцем.

Коли жінка не може говорити про свої бажання, просити, приймати, розслаблятися.

Я знаю це з власного досвіду.

У перших двох шлюбах я була «рівноправною партнеркою», яка усе тягнула на собі. Зараз — я просто жінка, і я над цим працюю, бо з дитинства мене оточували жінки, які можуть все самі. Зараз я дозволяю моєму чоловікові бути сильним: відчиняти двері, нести пакети, піклуватися про мене і мій стан. А моя відповідальність — бути натхненням і жінкою, а не мамою і рятувальницею.

Жінка — це мрійниця за своєю природою. Їй важливо милуватися собою, доглядати за собою, дозволяти красу і задоволення без почуття провини. Саме з цього починається відновлення балансу.

Часто саме у стосунках ми зустрічаємось із власними слабкостями? Як зрозуміти, коли партнерство справді підтримує розвиток, а коли - лише тримає у старих сценаріях?

Старі сценарії починаються там, де жінка ігнорує свої потреби заради комфорту інших.

Коли їй забороняють інвестувати у себе: у здоров’я, навчання, відпочинок, догляд — це вже не партнерство, а контроль.

Справжня підтримка виглядає інакше. Вона має бути взаємною, тобто не тільки ви підтримуєте, а і вас підтримують.

Коли чоловік щиро радіє вашим змінам, помічає вашу втому, пропонує допомогу, підтримує ваш розвиток.

Одна з моїх клієнток на наставництві нещодавно поділилася історією: чоловік сам забрав дітей і відпустив її одну в кіно, а ввечері організував романтичну вечерю. Для неї це був переломний момент — вона вперше дозволила собі просто прийняти турботу.

Якось я почула фразу: «Наш гаманець - це відображення нашої свідомості». Як ви пояснюєте поняття фінансових блоків і з чого почати, щоб відкрити собі доступ до більшої фінансової свободи?

Це твердження на 100% відповідає реальності.

Гроші — це енергія. І те, наскільки ми дозволяємо їй цій енергії проходити через нас, видно у нашому житті. Ми часто чіпляємося за гроші і боїмося їх втратити, замість того, щоб зрозуміти, що вони мають "рухатися і працювати" для нас.

Фінансові блоки — це не про відсутність можливостей, а про внутрішні заборони:

«мені не можна», «я не заслуговую», «краще потерпіти».

Цікаво, що ці блоки часто нам вигідні. Бо зручніше скаржитися, ніж змінюватися. Саме тому у своїй книзі «Перезапуск реальності» я теж приділяю увагу темі мислення і чому ми живемо саме так і з таким фінансовим достатком.

Початок завжди один — чесність із собою і готовність працювати.

Шлях починається з чесного питання: в чому для мене зараз вигода? що це мені дає?

Відповіді можуть вас здивувати. Краще давати відповіді на ці питання письмово.

Сьогодні багато хто говорить про самоусвідомлення, але не всі розуміють, що це не тренд, а процес. Як ви пояснюєте різницю між “саморозвитком для картинки” і справжньою внутрішньою роботою?

Справжня внутрішня робота — в тиші, часто наодинці. Вона не для соцмереж і точно не про швидкі результати.

Вона відбувається тоді, коли ніхто не бачить: у щоденних звичках, у складних виборах, у чесності з собою.

«Для картинки» — це поспіх і порівняння. Веде до вигорання, бо живемо не своє життя, а намагаємося наслідувати. Я дуже часто сама попадалася на таке. Ми ж хочемо завжди "швидку пігулку", щоб тут і зараз, але не встигаємо змінити свою свідомість так швидко. Тому справжня внутрішня робота — це свій темп, свої кризи і свої трансформації.

Я завжди кажу жінкам у наставництві: це не про швидко, це про якісно і про ваше глибинне.

Якщо б ви могли звернутись до кожної жінки, яка зараз шукає відповіді на безліч внутрішніх запитань …що б ви сказали, яке послання залишили?

Ви вже достатня. Уже цінна. Уже прекрасна. Просто тому, що ви — жінка.

Бути жінкою — це дар: здатність надихати, створювати, наповнювати простір життям. Усміхніться собі просто зараз і дозвольте собі більше. Досліджуйте себе, спостерігайте, як ви змінюєте не лише себе, а й реальність навколо.

Ви є більше, ніж думаєте.

Підписатися