Маргарита Башутіна. Культ саморозвитку, який забрав у жінок розслаблення

Є період у житті, коли жінка настільки втомлюється “працювати над собою”, що вже не розуміє: а де взагалі вона справжня?

Ти постійно повинна: бути кращою, глибшою, усвідомленішою, пропрацьованішою, сексуальнішою, спокійнішою, мудрішою, жіночнішою, ресурснішою.

І в якийсь момент життя перетворюється на нескінченний марафон покращень.

Ти ніби проєкт. Не людина.

Я останнім часом усе частіше думаю про те, що нова сексуальність — не про безкінечне самовдосконалення. Не про те, щоб ще сильніше себе “лагодити”.

Бо сучасна жінка і так уже робить надто багато. Вона читає книги. Слухає подкасти. Ходить у терапію. Слідкує за харчуванням. Намагається реалізуватися.

Бути хорошою мамою. Хорошою партнеркою. Красивою. Цікавою. Емоційно зрілою.

І при цьому ще бажано “не залежати від чоловіка”.

І знаєш, що я бачу?

Дуже багато красивих, розумних, розвинених жінок… які смертельно втомилися.

Втомилися весь час бути “в процесі роботи над собою”.

Втомилися жити так, ніби до любові до себе залишився ще один курс.

Ще одна книга… Ще один марафон… Ще одна практика.

І найпарадоксальніше — чим більше жінка намагається себе покращити,

тим більше всередині напруги.

Тому що разом із розвитком часто росте і внутрішній конфлікт.

Ти починаєш ще уважніше дивитися на свої “недоліки”. Ще сильніше аналізувати себе. Ще частіше помічати: “зі мною знову щось не так”.

І замість обіцяного щастя та розслаблення, жінка отримує тривогу, контроль

і хронічне відчуття, що вона знову не дотягує.

Це взагалі бич сучасного часу.

Ми щиро йдемо в “роботу над собою” за щастям. За легкістю. За свободою. За розслабленням.

А в результаті багато хто приходить у ще більшу напругу.

І тут є дуже важливий момент, який майже ніхто не пояснює.

Сексуальність взагалі напряму пов’язана зі здатністю розслаблятися. Тому що секс живе у парасимпатичній нервовій системі.

А парасимпатична нервова система — це стан безпеки.

Коли тіло видихає. Коли тобі не потрібно виживати. Не потрібно контролювати. Не потрібно бути насторожі.

Саме там народжується збудження. Бажання. Оргазм. Чутливість. Задоволення.

Але що робить сучасна жінка?

Вона намагається “прокачати сексуальність”… перебуваючи у хронічній напрузі.

Ще один курс. Ще одна техніка. Ще один список того, що треба терміново виправити в собі.

І психіка замість розслаблення переходить у симпатичну нервову систему.

А це вже режим “треба”, “швидше”, “контролюй”, “зберися”, “стань кращою”, “не розслабляйся”. Тобто тіло буквально живе в режимі виживання.

І виходить парадокс: ми прокачуємо сексуальність, але все далі відходимо від самого стану, в якому сексуальність взагалі може існувати.

Тому що неможливо глибоко відчувати, коли ти напружена.

Неможливо розслабитися у близькості, якщо всередині вічний внутрішній аудит.

Неможливо отримувати задоволення, якщо ти постійно оцінюєш себе: як виглядаю, як звучую, чи достатньо я цікава, сексуальна, жіночна, правильна.

А жіноче тіло дуже чутливе до безпеки.

Якщо психіка втомлена, якщо нервова система перевантажена, якщо всередині постійна гонка — тіло просто вимикає бажання.

Не тому, що з тобою щось не так. А тому, що організм намагається вижити,

а не насолоджуватися.

І ось тут починається найболючіша пастка: жінка помічає, що зникло лібідо, і починає ще сильніше себе “лагодити”.

Ще більше курсів.

Ще більше контролю.

Ще більше напруги.

Хоча сексуальності часто потрібен не черговий спосіб “стати кращою”. А можливість нарешті видихнути.

Ми всі дуже втомилися від цієї гонки!

Від відчуття, що потрібно постійно ставати кимось кращим, щоб нарешті дозволити собі жити. Але сексуальність народжується взагалі не там.

Сексуальність з’являється не тоді, коли ти нарешті стала ідеальною.

А тоді, коли ти перестала воювати із собою. Коли ти не намагаєшся весь час себе покращити. Коли ти не дивишся на себе очима екзаменатора. Коли ти не живеш у режимі: “мені треба стати кращою, щоб мене любили”.

Тому що величезна кількість жінок сьогодні живе з внутрішнім відчуттям:

“зі мною поки що щось не так”.

І ось це нескінченне “треба ще трохи себе допрацювати” вбиває не лише задоволення. Воно вбиває контакт із собою.

Мені дуже хочеться, щоб нова ера сексуальності була не про ідеальність.

А про повернення до себе.

Про право бути живою.

Не зручною.

Не вилизано-ідеальною.

Не бездоганною.

А справжньою.

Тому що сексуальність —

це не роль “хорошої жінки”. Це стан, у якому тобі нарешті не потрібно себе рятувати.,

Маргарита Башутіна

Амбасадор журналу BOMOND VIP fashion, психотерапевт, сексолог.

Підписатися