Ірина Цибровська. Про красу, яка рятує світ, історію WoBs і мистецтво бути автором свого життя

Fashion magazine
4 серп.
Читати 5 хв

«Мої крила - люди поруч»

Ми говорили про вогонь, який живе всередині, про внутрішнє світло і справу життя, яка розпочалась із бажання свободи і любові до справжньої краси. Можливо, саме тому, серпнева DIGITAL обкладинка жіночого журналу BOMOND VIP fashion розквітає у головній ролі з пані Іриною Цибровською, засновницею бренду WoBs, у таку важливу для героїні мить, День народження матусі.

Пані Ірино, наше інтервʼю я хочу розпочати зі слів, які ви мені одного разу написали у повідомленні: «Саме краса і рятує цей світ» …Слова, які я уже багато років повторюю собі. І мені так було приємно прочитати їх від вас. Якби ви давали визначення слову «краса», яким би воно було?

Краса — це емоція.

Не про ідеальність, а про щирість.

Це коли ти дивишся на себе з любов’ю. Коли не ховаєш втомленість, не соромишся сліз, не граєш ролі.

Краса — це маленький вогник, що живе всередині. Він проявляється в погляді, в голосі, в кожному русі.

Це дрібниця, що торкається серця.

Коли ти справжня — ти неймовірно красива.

Бо саме тоді в тобі є все: ніжність, сила, впевненість.

І саме це — жіночність.

Краса — це внутрішнє світло, яке бачать інші, коли ти сама віриш у себе. Це поєднання впевненості, щирості та любові до себе — справжньої.

Коли жінка чує себе — вона розцвітає. Саме тоді з’являється краса.

Іноді шлях до себе — найкрасивіший із усіх можливих.

Мені дуже імпонує, що beauty сфера, як і світ моди, змінює звичне бачення про красу. Ви більше 17 років у даній індустрії, є засновницею бренду WoBs. Відкриємо завісу історії? Яким був початок цього шляху для вас?

Початок для мене був зовсім не простий, хоча зі сторони могло здатися — все йде легко.

2008 рік. Мені — майже 38. Я займаю високу посаду в торгівельній мережі, маю стабільну зарплату, відповідальність, кар’єру. Але всередині — тиха тривога. Відчуття, що я ніби живу не своє життя.

Я хотіла іншого. Хотіла свободи у рішенні, гнучкості у часі, простору для творчості, часу для родини й себе. Хотіла робити щось своє — не просто працювати, а створювати.

Саме тоді з’явилась ідея спробувати себе у beauty-сфері.

Мені завжди імпонували консультанти «Мері Кей» — красиві, впевнені, вільні у графіку, у виборі, у мріях. Моя знайома була однією з них — я бачила її шлях, її розвиток, подорожі, авто, яке вона заробила. Я вирішила: спробую.

Спочатку все здавалося легким. Але дуже швидко я знову побачила рамки, інструкції, чужі правила гри.

А я не про це. Я — про свободу. Про творчість. Про своє.

Навіть у рамках я намагалася внести щось від себе. Але зрозуміла: мені тісно.

Проте саме цей досвід став поворотним. Саме він познайомив мене з макіяжем, з інструментами, які захопили мене з першого дотику.

Я закохалася в пензлі. У їхню форму, відчуття, баланс. І тоді вирішила: це буде моє. Я хочу створювати інструменти, якими буде зручно і приємно працювати. Якими будуть пишатися.

Так і почалася історія WoBs — з бажання свободи, з любові до справжньої краси та з віри в те, що навіть пензель може змінити не лише макіяж, а й настрій, впевненість, шлях жінки.

Якщо б тоді, у 2008-му, мені хтось сказав, що одного дня я створю власний бренд, який любитимуть тисячі майстрів — я б, мабуть, не повірила.

Але сьогодні я точно знаю: найважливіші рішення народжуються в тиші.

Коли ти чуєш себе.

Коли дозволяєш собі йти не за схемою, а за покликом.

Так починаються справжні історії.

Так почалася моя.

Жінки сучасності - діамант. Ви уособлюєте безліч прекрасних ролей: творець бренду, мама, бабуся, дружина і жінка, яка дуже надихає. У кожній ви - чарівна. Якими стали ваші «крила за спиною» у поєднанні цих різних, проте таких справжніх амплуа?

Я вважаю, що є велика різниця між тими, хто грає ролі, і тими, хто проживає своє життя.

У фільмах є сценарій. А в житті — тільки серце і внутрішній голос.

Мої ролі ніхто не писав для мене. Я їх проживала. Десь — з упевненістю, десь — інтуїтивно, на відчуттях. Іноді я не знала, як правильно, але завжди слухала себе. А ще — тих, хто поруч.

Я — мама, бабуся, дружина, творець бренду, жінка, подруга.

І в кожній з цих ролей я справжня. Без масок, без шаблонів, без ідеальних кадрів.

Подруга — це особлива роль. Іноді вона тиха, як молитва, іноді — гучна, як щирий сміх. Але саме подруга часто повертає тебе до себе — нагадує, хто ти є, навіть коли ти сама про це забула.

Я — автор свого життя. У мене свої локації, сцени й кольори.

І лише я вирішую, що це — одна серія, новий сезон чи цілий серіал.

Я змінюю кадр, коли відчуваю, що прийшов час.

Я не боюся почати з початку або вийти з простору, де більше не відчуваю себе живою.

Мабуть, мої «крила» — це не титули. Це люди поруч.

Моя сім’я. Моя команда. Мої подруги. Мій шлях.

Це все — те, що тримає мене, коли важко, і надихає, коли я злітаю.

Бо саме справжність — а не ідеальність — дає жінці силу летіти.

Справа життя, у яку закоханий - дорогого варта. Втім, це історія не завжди про успіх, а й про злети і падіння. Які б поради ви дали тим, хто лише розпочинає шлях у бізнесі?

Справжня справа життя — це не про ідеальність.

Це не про «успішний успіх» і гарну обкладинку в Instagram.

Коли все надто гладко — я завжди ставлю запитання: а де тут справжність?

Бо в житті так не буває. Є злети, є падіння. Є сумніви. Є сльози, натхнення, емоції — все разом.

Я часто порівнюю бізнес і життя з порами року. Ми не цінуємо тепло літа, поки не змерзнемо взимку. Не відчуваємо прохолоди, поки не втомимось від спеки. У всьому є свій сенс, навіть у труднощах.

І найперша моя порада тим, хто тільки починає: не намагайтесь бути кимось.

Бути собою — це і є ваша суперсила.

Надихайтесь, вчіться, беріть приклад, але не копіюйте. Це завжди видно.

Унікальність дана нам при народженні.

І саме вона притягує вашого клієнта, вашу аудиторію, вашого читача, вашого “свого” — того, для кого ви створюєте.

Ваша справа — це продовження вас. І якщо вона справжня, вона обов’язково знайде свого адресата.

Унікальність не створюється — вона вже в тобі. Її просто не треба ховати.

«Знайдіть свій особистий спокій, свій океан», ще одні ваші слова, які запамʼятались мені …ми живемо у час великої турбулентності. Уявімо, що просто зараз кожна жінка у світі отримає від вас лист. Які б слова ви у ньому написали?

Знаєте, я не вірю в однакові слова для всіх.

Кожна з нас унікальна.

Кожна відчуває по-своєму.

Одна — прочитає й пропустить, інша — зачепиться за фразу і буде носити її кілька днів у серці, як щось важливе.

Тому я не даю порад. Я просто ділюсь.

У кожної з нас є свій океан. Своє місце сили.

Для когось це ранок із кавою, для когось — сад, гори, аромат парфуму, тиша на кухні після всіх.

Ми всі різні — але в кожної є щось, що повертає до себе.

І, мабуть, якби я мала змогу написати всім жінкам світу один рядок, я би написала:

«У будь-якій незрозумілій ситуації — дихай».

Це фраза, яку я свого часу почула сама. І вона залишилась зі мною.

Тому що в цьому — вся мудрість.