top of page
  • Фото автораBOMOND VIP

SOWA: “Світ сприймає українську музику, як щось оригінальне, емоційне та вражаюче”

Співачка SOWA ексклюзивно для журналу BOMOND VIP fashion розповіла про своє дитинство, коли почала співати, про досвід участі у Нацвідборі Євробачення та про сучасну українську музику

 


Розкажіть, як проходило ваше дитинство, коли почали співати?

 

У моїх батьків двоє дітей: я та моя старша сестра Софія. Ми не багатодітна сімʼя, наші батьки приділяли достатньо часу нашій освіті та розвитку. Вони завжди ставили на перше місце наше майбутнє, тому моє дитинство пройшло в постійному навчанні та відвідуванні різноманітних гуртків для саморозвитку. 

Кожен ранок, як і всіх дітей, розпочинався з уроків у школі. Відразу після занять, я поспішала до музичної школи, де навчалася гри на фортепіано, теорії музики та вокалу. Після цього я поспішала на танцювальний гурток, де потрібно було ставити танцювальні па і запам'ятовувати складні рухи.

Але на цьому день не закінчувався. Після танців я бігла до телевізійного центру, де готувалася до зйомок рубрик для дитячих програм. У мене ще не виросли всі зуби, а я вже стояла перед камерою та вчилася бути ведучою телевізійної рубрики. Мені тоді було приблизно шість років, коли я стояла перед камерою і намагалася не забувати текст, який потрібно було чітко промовляти. Зйомки часто тривали понад п'ять годин, і я змушена була стояти, незважаючи на втому та бажання відпочити. Під час та після кожного знімального дня я поверталася додому з червоними очима, вся заплакана та виснажена.

Та все ж, були моменти втіхи. Після виснажливих зйомок батьки везли мене в МакДональдс. Це було справжнє свято для мене – винагорода, так би мовити, за мої страждання (сміється).

Моя реальність була інша, ніж у моїх однолітків. Кожен день був розпланований до хвилини, і часу не було. Я не знала їхнього життя, як це бігати з друзями по вулицях, грати в ігри в підʼїзді і так дуркувати разом. У мене було відчуття, наче  ці діти живуть в іншому світі, де їм можна бігати по вулицях, дивитися мультики, а мені тільки навчатися. Я завжди бавилась тільки вдома, і навіть зараз, коли пройшли роки, й досі місцем, в якому я проводжу найбільшу частину життя, є моя кімната. Половину життя проводжу в кімнаті, а іншу половину життя на сцені.

Пам'ятаю, як одного разу по дорозі до музичної школи я раптово зупинилася та втомленим голосом сказала мамі: «Куди не подивишся, всюди ти мене записуєш, записуєш і записуєш. Який гурток не побачиш, всюди мене пхаєш!» Після цих слів я розплакалася. Ми вже дійшли до музичної школи, але мама взяла мене за руку і повела назад додому. Вона вирішила, що мені терміново потрібен відпочинок, тому наступні два тижні я провела вдома без жодних гуртків та школи.



Коли ви зрозуміли, що хочете бути співачкою?

Здається, ще в утробі матері я відчувала, що моє життя буде пов’язане зі сценою та мікрофоном. У мене не було моменту, коли я вирішила стати співачкою, натомість був момент усвідомлення:  а я що можу бути НЕ співачкою?  Пам'ятаю, як ця думка мене спантеличила. Це сталося в дев'ятому класі, коли настав час іспитів, і всі мої однолітки думали лише про те, куди вступати далі. А я роками жила з думкою, що вступлю до музичного закладу, і це була моя доля. Я навіть не замислювалася про існування інших професій, які могла б спробувати. Здавалося, що це все було не для мене, що мені навіть не потрібно думати, адже все вже вирішено, і я зовсім не проти цього рішення.

Мама завжди казала, що коли фотографувала мене маленькою, я завжди відкривала рота на фотографіях, ніби співала. Вона вважала це знаком моєї майбутньої кар'єри. Звичайно, я часто танцювала перед телевізором із гребінцем у руках, уявляючи себе великою зіркою. Пам'ятаю, як дивилася музичні кліпи і дивувалася, як артисти так швидко перебігають з однієї кімнати в іншу і переодягаються. Це завжди мене захоплювало, і я вважала, що коли стану артисткою, то теж матиму таку суперсилу.

З дитинства мене оточували звуки музики. Перші уроки вокалу, участь у конкурсах, виступи на сцені — все це було невід'ємною частиною мого життя.


Я пам'ятаю свої перші кроки на сцені, коли в серці вирувало хвилювання, але разом із тим я відчувала незвичайну радість і натхнення. Кожен виступ, кожен аплодисмент глядачів лише укріплювали моє бажання бути співачкою.

Звичайно, були й труднощі. Довгі години репетицій, виснажливі заняття, іноді навіть сльози через невдачі. Але ніщо не могло зламати мій дух. Я знала, що сцена — це моє покликання, і жодні труднощі не зможуть мене зупинити. Моя родина завжди підтримувала мене, особливо мама, яка вірила в мій талант і допомагала мені досягати поставлених цілей.

Отже, моя подорож до світу музики почалася задовго до того, як я це усвідомила. І сьогодні, озираючись назад, я розумію, що кожен момент, кожен крок був важливим і необхідним для того, щоб стати тією, ким я є зараз.



Розкажіть про свій досвід участі у  Нацвідборі у 2022-23 роках?

У 2022 році, я спонтанно подала заявку на «Євробачення». У мене був лише тиждень до завершення прийняття заявок, і цей час став справжнім викликом. Попри короткі дедлайни, моє сильне бажання перемогло, і я встигла надіслати свою пісню. Під час пошуку ідеальної композиції я прослухала понад сто пісень, і нарешті знайшла ту, що відразу вразила мене - "Free Love". Ця пісня висловлює ідею вільного кохання, підкреслюючи, що кохання не має жодних обмежень, і кожна людина має право на свої почуття, незалежно від їхньої статі, чи орієнтації. Ця пісня принесла мені місце в лонглісті, але, на жаль, далі я не продовжила свій шлях на конкурсі. Проте, цей досвід був важливим кроком у моєму музичному розвитку, і він тільки підсилив моє бажання спробувати знову. У 2023 році, я свідомо підготувалася до участі, працюючи над новою композицією "Spread My Wings" протягом 1,5 місяців. Ця пісня відображає ідею незламності та сили українського народу, нагадуючи нам, що навіть у найважчі моменти ми знаходимо в собі силу та відчуваємо, що можемо розправити крила і полетіти. 


На вашу думку, як на сьогодні світ сприймає українську музику та виконавців?


На мою думку, українська музика та виконавці поступово отримують все більше уваги та визнання світової аудиторії. За останні роки українська музична сцена привернула до себе значну увагу завдяки своїй унікальності, оригінальності та різноманітності жанрів. Виконавці з України представляють широкий спектр музичних напрямків — від етнічних мотивів до сучасних електронних та поп ритмів. Приведу пару прикладів:

• Фольклор та етнічна музика: Український фольклор завжди був дивовижний своєю глибиною та емоційністю. Сучасні виконавці, такі як DakhaBrakha, ONUKA та Jamala, вдало поєднують традиційні мотиви з сучасним звучанням, привертаючи увагу слухачів з усього світу.

• Рок та альтернатива: Українські рок-гурти, такі як Океан Ельзи, Бумбокс, Ziferblat, мають вірних прихильників як в Україні, так і за кордоном. Їхні тексти часто мають глибокий сенс та відображають сучасні реалії.

• Хіп-хоп, реп та поп музика: ці напрямки також набирають обертів. Виконавці, такі як, Alina Pash, Alyona Alyona, Jerry  Heil, відзначаються своєю енергією та вмінням поєднувати різні стилі.

Загалом, світ сприймає українську музику, як щось оригінальне, емоційне та вражаюче. Вона стає все більше впізнаваною та цікавою для міжнародної аудиторії.



Співачка SOWA





Comments


bottom of page