У завданні виховання дітей лежить глибокий зміст. Батьки відіграють роль наставників та підтримки, що допомагає маленькій особистості на кроку до дорослості зберегти свою неповторність. Основна ціль батьків – підготувати майбутню людину до самостійного і щасливого життя.
Відносини між матір'ю та сином – одні з найскладніших і найцікавіших.
Образ чоловіка у жінки багато в чому формується під впливом батька – вона ніби дивиться на чоловіків через призму батьківського образу. І призма ця може бути пофарбована як в позитивні кольори, так і негативні.
Батьки проектують на дітей дуже багато свого. І якщо дівчинка сприймається мамою як її частина Я, то хлопчик для мами часто стає людиною «для Мене». І тоді із сина мама ліпитиме «ідеального чоловіка», яким для неї, можливо, не став її батько чи чоловік.
Як це проявляється
У нешкідливих, на перший погляд, роздумах на тему «росте мій захисник, буде лікарем/бізнесменом, виросте і мамі будинок подарує». Як результат – росте хлопчик з почуттям обов'язку, приправленим гарною порцією почуття провини
Як правило такі мами надмірно опікуються своїми маленькими синами, а пізніше контролюють усі аспекти життя вже дорослого чоловіка
Мати прагне бути єдиною жінкою в житті свого сина, знецінюючи оточуючих його дівчат. Вони будуть піддаватися ретельному кастингу зі сторони мами і, звичайно, цей кастинг ніхто не пройде.
"Я відразу хочу застерегти, що неготовність відпускати від себе сина не говорить про те, що мама погана. Найчастіше це говорить про її образу на чоловіків, про складну долю, про страх самотності та смерті."- акуентує психолог Юлія Коляда
І ось ми можемо бачити два маминих підходи:
мама ростить сина для себе
мама допомагає сину рости для себе самого або для світу.
Давайте розглянемо особливі завдання матері, у формуванні життєвих перспектив сина!
Роль матері як жінки
Мама показує роль жінки у сім'ї. Як кажуть: «я жінка чи посудомийка?»
Так от часто мами дуже сильно заграються в обслуговування своїх синів (ну він же чоловік!), у результаті виросте людина, яка взагалі не здатна забезпечити власний побут. Він не торкнеться брудного посуду (я ж чоловік!), не знає де лежать рушники, не вміє гладити сорочки і далі далі далі. Кого шукатиме він у майбутньому? Обслуговуючий персонал, домробітницю, мовчи-жінку.
Тож подивіться на межу між турботою та обслуговуванням – це різні речі. Для повноцінного життя будь-яка людина – чи то чоловік чи жінка, мають бути в змозі забезпечити свій побут. І справа тут не в статевій приналежності чи походженні, а в готовності до дорослого самостійного життя та здатності елементарно себе обслужити.
Вплив на сексуальність та відносини
Мама - це перша в житті хлопчика жінка і вона вплине на його сексуальність та вибір партнерки в майбутньому.
Тут грає роль і зовнішність жінки, і те як вона за собою доглядає (або не доглядає). Але найбільше слід звернути увагу на сексуальний аспект відносин між мамою та сином. Поки син маленький: ГВ, постійний фізичний контакт - це нормально. Але ось хлопчик росте, але мама продовжує ходити перед ним голяком, вони разом миються (ну він же мій син!!!), разом сплять (він мене не відпускає). Це приклади того, як син починає виконувати роль чоловіка для матері, а не дитини, тому через спілкування з ним реалізується мамина сексуальність.
Тато (партнер) у таких випадках, звичайно ж, не потрібен.
Мама показує різницю між роллю мами і дружини та створює у сина запит на формат майбутніх відносин мужчини. Якщо мужчина не «відірвався» від мами, у відносинах він також буде шукати маму. Це буде проявлятись у тому, що він буде шукати таку ж власну матір або таку, що буде на нього молитися та годувати з ложечки. Такі хлопці підсвідомо або явно порівнюють свою обраницю з мамою: а ось моя мама ніколи б так не сказала, а мама в борщ шкварки клала і без шкварок я не їм. Проте, роль мами і дружини - це дві різні ролі. Партнерка не повинна ставати для мужчини мамою.
Тут важливо ще і те, які відносини між мамою і татом бачить син. До 5-6 років у хлопчика повинно сформуватись чітке розуміння, що мама - це жінка тата, а не його, а «свою» йому ще треба буде шукати.
Розвиток емоційної сфери
Хлопчикам дуже часто навішують заборону на почуття та емоції. «Не реви, ти ж мужчина!», «Поділися, ти ж хлопчик!», «Ти як з мамою розмовляєш? Мама - це святе».
Саме мама займається дитиною, поки вона ще маленька і від того на скільки хлопчик може проявити свої емоції, на скільки мама дозволяє йому бути дитиною - плакати (це взагалі-то нормально для дитини), капризувати, не хотіти ділитися …буде залежати і характер, і навіть здоров‘я хлопця (подавлені емоції проявляються потім через психосоматику). Більше того, хлопчики теж потребують захисту - і маминого, і татового.
Звісно, що для будь-якої матері її син – це опора. Але іноді наша власна нездатність відпустити дитину у великий світ може викривити природний потенціал цієї опори. Страх залишитись самотньою може стати перешкодою на шляху до самостійності для наших дітей, перетворюючи їх на людей з психологічним тягарем. Неможливість підтримати баланс між підтримкою та незалежністю може призвести до емоційних та психологічних викликів, які згодом найтяжчим чином матимуть змогу вплинути на життя дорослих хлопців.
Ще однаково важлива правда полягає в тому, що діти, які виростають у атмосфері доброзичливості та свободи, навчаються цінувати не тільки себе, а й інших.
Ці діти не тиснутимуть на себе важкістю обов'язків, звільняючись від страху бути "поганим сином". Вони здатні дарувати власне щасливе життя не лише собі, а й іншим, з турботою та коханням, які розквітають у їх серцях.
Отже, ми відчуваємо, що якщо вміти правильно підтримувати та давати вільні крила нашим синам, ми надамо їм можливість летіти в майбутнє без обмежень, здатність робити вибір з розумінням і вірою у власні сили!
Автор: психолог Юлія Коляда